,
Ми в youtube

Ми в facebook

Ми в instagram

Ми в twitter

Ми в смартфоні

Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
Архів новин сайту
Січень 2022 (67)
Грудень 2021 (89)
Листопад 2021 (113)
Жовтень 2021 (109)
Вересень 2021 (92)
Серпень 2021 (41)
«    Січень 2022    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 6-16-70
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 

Форум
Фотоальбом
Оголошення

«Путівник по “Переяславській Раді” Натана Рибака»

Костянтинівська ЦСПБ
Центральна міська публічна бібліотека ім. М. Горького
Довідково-інформаційний
сектор
«Путівник по “Переяславській Раді” Натана Рибака»

(До 100 річчя від дня народження Натана Рибака)
Біобібліографічна закладка

Костянтинівка -2013
Ми продовжуємо випуск біобібліографічних закладок із серії «Письменник –ювіляр » . Наш край має дуже багато синів та дочок , які прославили ім ’я його , не тільки в Україні , але й у світі.
Маємо надію, що підібраний нами матеріал про Натана Рибака та його роман “Переяславська Рада” буде цікавий юнацтву, яке вивчає цей твір у школі, вчителям і також усім зацікавленим нашим шановним користувачам!


Довідково-інформаційний сектор бібліотеки

Рибак Натан Самійлович народився 3 січня 1913 р. у с. Іванівка Кіровоградської області. Навчався в Київському хіміко-технологічному інституті (1929—1931).
Провідними темами творів письменника є історичні події різних часів, патріотизм, героїзм нашого народу в роки війни та ін.
Н. Рибаку належать кілька збірок оповідань, нарисів, віршів, п'єси, повісті й романи, серед яких — «Гармати жерлами на схід» (1934), «Київ» (1936), «Дніпро» (книги 1—2, 1937—1939), «Помилка Оноре де Бальзака» (1940), «Зброя з нами» (1943), багатоплановий роман про підкорювачів енергії розщепленого атома «Час сподівань і звершень» (ч. 1—3, 1960—1965), «Сол­дати без мундирів» (1967), двотомна епопея «Переяславська рада» (книги 1—2, 1948—1953) — один із кращих творів україн­ської історичної прози, присвячений національно-визвольній війні українського народу під проводом Богдана Хмельниць­кого.
Чимало сил віддав журналістській роботі, виступав як публі­цист, багато років брав активну участь у міжнародних фору­мах, конференціях і зустрічах з прихильниками миру. Як пер­ший заступник голови Українського республіканського комітету захисту миру Н. Рибак побував у багатьох країнах, що дало йому змогу зібрати чимало матеріалів для нових книжок, тема яких стала йому органічно близькою, необхідною.
За роман «Час сподівань і звершень», такий важливий за своєю тематикою особливо в наш час, Радянський комітет за­хисту миру відзначив Н. Рибака медаллю «Борець за мир».
Лауреат Державної премії СРСР (1950).Радимо прочитати:

Рибак Н.С. Переяславська Рада Роман в 2-х томах Т.1(кн.1-4)/Н.С.Рибак .-К.:Рад .шк..-1988.-479с.

Рибак Н.С. Переяславська Рада Роман в 2-х томах Т.2(кн.1-4)/Н.С.Рибак.-К.:Рад .шк..-1988.-494с.

Рибак Н.С. Переяславська Рада Роман в 2-х томах Т.1(кн.1-4)/Н.С.Рибак.-К.:Дніпро-1981.-670с

Рибак Н.С. Переяславська Рада Роман в 2-х томах Т.2(кн.1-4)/Н.С.рибак .-К.:Дніпро-1981.-679с
Рибак Н.С. Переяславська Рада Роман в 2-х томах Т.1(кн.1-4)/Н.С.Рибак.-К.:Дніпро-1975.-571с

Рибак Н.С. Переяславська Рада Роман в 2-х томах Т.1(кн.1-4)/Н.С.Рибак К.:Дніпро-1975.-579с Письменник Натан Самойлович Рибак в історичному романі «Переяславська Рада» відображає народно-визвольну війну українського народу проти польсько-шляхетських загарбників, під керуванням гетьмана Богдана Хмельницького (1648—1654 рр.) та возз’єднання України з братньою Росією.
У цих історичних подіях Конотоп відігравав певну роль. Пригноблене польським шляхетством населення міста і навколишніх сіл вливалось в козацькі полки Хмельницького і під його знаменом мужньо билося з ворогом за звільнення свої рідної землі.
У романі розповідається про те, що на заводі під Конотопом, який утримувався на кошти російського купця Федотова, «день і ніч не гасили печей — одливали ядра, ще гарячими насипали на лантухи, вантажили на підводи, відправляли у Чигирин».
Визвольна війна вимагала зброї для гетьманського війська. Той же купець Фвдотов вирішив розширити виробництво зброї і побудувати для цього біля Конотопа нову рудню.
У своїй «чолобитній» на ім'я гетьмана Хмельницького він писав: «...Люди мої розвідали ту землю і виявили там багато залізної руди. Хочу ставити своїм коштом рудню і від тебе, гетьмане прошу дозволу на те, а також охоронної грамоти. Буду там топити чавун та робити гарматні жерла. Лісу навколо там сила і палити чим буде...».
У жителів села Попівки і досі існує легенда про урочище, що зветься «Заруддям» і пов'язане з видобутком залізної руди.
Яскраво змалював письменник і зустріч в Конотопі першого російського посольства, надісланого до гетьмана Хмельницького в 1649 році в складі думного дяка Григорія Унковського та піддячого Семена Домашнєва, яких супроводив від Москви на Україну до резиденції гетьмана його посол Силуян Мужиловський.
Це відбулося 2 квітня на Путивльському шляху. «За п'ять верст від Конотопа царське посольство зустрів конотопський сотник Іван Рибальченко в супроводі стакозаків, з козацькою малиновою хоругвою.
Посольський обоз спинився. Унковський і Мужиловський вийшли на дорогу. Рибальченко зліз з коня, низько вклонився, притис руки до серця:
Вельми раді за милістю государя великого руського, що шле нашому гетьману посольство, що ти великий посол пане Унковський, на власні очі узриш злигодні й страждання і пересвідчишся сам, як жадаємо ми бути під високою царською рукою...
У Конотоп в'їздили урочисто. Стрічало все місто. Шеренги козаків стояли, обабіч дороги, кричали: — Слава!
А попереду у них лежав шлях на Переяслав і Чигирин.
Про роман:
Логвиненко М. Натан Рибак: Критико-біографічний нарис./М.Логвиненко К.: Рад. письменник, 1972.-124c.
Про Натана Рибака: Статті, спогади, листи/ Упоряд. Є.Є.Корнійчук-Рибак.- К.: Рад. письменник, 1983.-167с.
Шпигаль А. Дві цеглини /А.Шпигаль ( Про дилогію Н.Рибака « Переяславська Рада»)//Українська мова та література .-2004.-№15.-С36-41.
Віртуальні ресурси:
uk.wikipedia.org›
uateka.com›
arcun.ru

Онлайн читання:
knigosite.ru›
Шановні користувачі! Використовуйте інформаційні ресурси нашої бібліотеки.
Інтернет-центр працює на Вас.Звертайтесь до сайту нашої бібліотеки:http://konstlib.net
Біобібліографічну закладку підготувала провідний бібліограф довідково-інформаційного сектору Шпакова Н.



Обсудить на форуме