,
Ми в youtube

Ми в facebook

Ми в instagram

Ми в twitter

Ми в смартфоні

Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
Архів новин сайту
Квітень 2024 (19)
Березень 2024 (40)
Лютий 2024 (41)
Січень 2024 (33)
Грудень 2023 (31)
Листопад 2023 (18)
«    Квітень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930 
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 6-16-70
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 

Форум
Фотоальбом
Оголошення

Дослідження четверте: Заповідник «Кам'яні могили» та «Кам'яна бібліотека»

Наші знання про цивілізації далекого минулого весь час вдосконалюються. При цьому XX сторіччя дало ряд сміливих гіпотез і відкриттів щодо найвідоміших древніх культур: шумерської, вавілонської, єгипетської, індійської, давньослов'янської тощо. Сьогодні ми познайомимо читачів ще з однією гіпотезою, яка змінює фундаментальні уявлення про влаштування давнього світу, роль і місце в ньому нашої землі, наших святинь.

В квітні 1927 року на території сучасної Донецької та Запорізької області був заснований заповідник "Кам'яні могили".

Якщо розглядати його з історично-археологічної точки зору, то ця територія знаменита як місце поховання в курганних могильниках та біля їх підніжжя представників багатьох археологічних культур, починаючи від сучасників єгипетських пірамід і закінчуючи скіфами та половцями. З дохристиянських часів Кам'яномогильне урочище використовувалось в ритуальних церемоніях як культова місцевість впродовж чи не всього часу існування людини в Азовсько- Чорноморському регіоні. Саме тут, за однією із версій, відбулася відома битва на річці Калка між русичами і ченгісханськими ордами у травні 1223 року. Вибір саме цієї місцевості для доленосної для Київської Русі і для всього слов'янського світу битви, імовірно, не випадковий. З ним же пов'язані сміливі гіпотези сучасних дослідників древніх цивілізацій.

... За час від Геродота і Флавія до наших днів історична наука пережила чимало великих відкриттів. Але найбільш значущі з них перш за все були зв'язані не стільки з археологічними знахідками пам'ятників матеріальної культури, скільки із знахідками писемних джерел. З відкриттів останніх століть справжній переворот у світовій історії зробили дешифрування давньоєгипетського ієрогліфічного письма французьким ученим Ж.-Ф. Шампольоном (1822 р.), асіро- вавілонського клинопису німецьким філологом Г.Ф.Гротефендом та англійським дипломатом Г.К.Роулінсоном (1857 р.) і крітомікенської писемності англійським дослідником М.Вентрісом (1951-53 рр.).

Кам'яні могили

Сьогодні історична наука, імовірно, знов стоїть на порозі сенсаційного відкриття. Відомий історик, фахівець з шумерології Анатолій Георгійович Кифішин (Кифішин Анатолій Георгійович - визначний мовознавець-шумеролог, доктор історичних наук, професор Інституту археології РАН), який займався розшифруванням петрогліфів численних гротів і печер Кам'яної Могили, дійшов висновку про існування в цих місцях в VII-III тисячоліттях до н.е. протошумерської цивілізації. Вже тоді, тобто 85 віків тому, ця цивілізація знала основи астрономії, секрети плавки металів, плуг і колісницю, мала свою писемність. Учений з повною відповідальністю стверджує, що більш давнього пам'ятника писемності історії, як Кам'яна Могила, ніде у світі поки що не відкрито.

Все це докорінно ламає існуючі досі уявлення про стародавній світ і осередки цивілізації, які, згідно з сучасними уявленнями, з'явились у IV-I тисячоліттях до н.е. в долинах великих річок Північно-Східної Африки та Південної Азії.

Вважається, що саме тут уперше зародились наукові знання, досягли відносно високого розвитку землеробство, архітектура, різні види мистецтва. Знову ж саме Стародавній Схід визнається прабатьківщиною писемності, яка вже пізніше в трансформованому та видозміненому вигляді поширилася поміж іншими народами Африки й Євразії. Якщо ж виходити з останніх досліджень кам'яномогильних ієрогліфів і рисунків, проведених Кифішиним, то можна припустити, що прабатьківщиною майбутніх великих цивілізацій були не Месопотамія, не долина Нілу, не Середземномор'я, а територія, яку займає тепер Південно-Східна Україна, тобто Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Херсонська області та Крим. У ту сиву давнину Кам'яна Могила була сховищем і поширювачем набутих знань людей епохи пізнього палеоліту, а потім мезоліту і неоліту. Відкриття й дешифрування знайденої тут протошумерської писемності (термін Кифішина) у прямому й переносному значенні змістили в просторі та в часі історію стародавнього світу. Що стосується віку писемності, то він збільшився зразу на три з половиною тисячоліття.

Довгорічні дослідження привели до відкриття більш ніж 500 гротів та печер, на стелях і стінах яких було знайдено декілька тисяч рідкісних наскельних зображень - своєрідної "кам'яної" бібліотеки. Хронологія цих зображень, на думку їх дослідників, охоплює великий історичний період - з XIV-XII тисячоліть до н.е. і до XII століття н.е. Кам'яномогильні малюнки наносилися на пісковик не фарбами, як, наприклад, у Франції, Іспанії або Північній Африці, а протирались або продряпувалися шматком гострого камінця, утворюючи своєрідні заглиблення, які інколи заповнювались чорною фарбою. Цей матеріал вимагав нетрадиційного підходу, всебічного аналізу і осмислення. Сумнівів не залишалося: перед А.Кифішиним було шумерське письмо, тільки більш архаїчне, ніж те, яке йому доводилось розшифровувати раніше. Перший напис, який він прочитав практично зразу, сповіщав: "Шара - цар країни і семи племен". Далі була складна, непересічна праця над розшифруванням обраних 61 гроту та 4-х сховищ, де збереглася унікальна бібліотека-архів - 130 написів- панно і 160 кам'яних табличок.

Менш як за рік (з 1994 р.) А.Кифішину вдалося зробити переклад та ідентифікувати з іншими відомими джерелами понад сорок написів. В основному вони носили релігійно-ритуальний характер. Було прочитано літопис, який зафіксував імена першої й другої династій протошумерських і шумерських царів. Відкривав довгий династичний ряд правитель на ім'я Думузі. Далі йшли Салькалямдук, Аіндугуд, Месломтаза, Ніндара...

Сьогодні існує тверде переконання, що 65 написів-панно належать до протошумерської і шумерської писемності VII-III тисячоліть до н.е. Ще стільки ж панно належать до мезоліту і пізнього палеоліту і датуються XII-VIII тисячоліттями до н.е. Один з таких написів в сучасній інтерпретації сповіщав: "На річці Нунбірду (річка Молочна) цариця Салькалямдук судом води правителя Маршага судила...". На думку перекладача, суд над Маршагом відбувався на Кам'яній Могилі в 2493 р. до н.е., що підтверджують і раніше прочитані ним шумерські документи. Цариця Салькалямдук - справжня історична особа, бабуся знаменитого засновника першої династії Ура, царя Месопотамії.

А.Кифішин стверджує: "Мною установлено, що архів Кам'яної Могили охоплює період з середини VII до середини III тисячоліть до н.е. Нижня дата чудово "засікається" архівами архаїчного Ура (2580-2504 рр. до н.е.) і Шурупака (2532-1083 рр. до н.е.) (мова йде про глиняні таблички, знайдені при розкопках цих давньошумерських міст). І в кам'яномогильних, і в шумерських написах фігурує цар Аіндугуд, цариця Салькалямдук, Маргаш, Месалім. Окремі написи з Кам'яної Могили, в тому числі дві - династії царів, були знайдені в Чатал Хююці (неолітичне поселення в Південній Туреччині). Вони датуються більш пізнім періодом, тому я відношу їх до копій, які зробили чаталхююцькі жерці, які побували на Кам'яній Могилі. Копії деяких кам'яномогильних написів є ще у Вербівці (розкопки поблизу м. Чигирина, Черкаська область). Є на Кам'яній Могилі згадки про бога вітру Енліле. Описані його діяння, страждання і смерть. В шумерській релігії цей бог вітру також є - про нього дійшли до наших днів дві поеми. На одному з кам'яномогильних панно я виявив палеолітичну карту річок України. На ній позначені Дніпро, Південний Буг, Дністер, Молочна. Подібна карта була знайдена в 1971 році при розкопках архаїчного Ура. Порівнюючи ці карти, я переконався в їх разючій подібності: збіг стародавніх назв річок і їх богів, тотемні позначення.

В результаті я дійшов висновку, що Кам'яна Могила була головним святилищем протошумерських племен, а потім і шумерських держав Дворіччя, збирачем і розповсюджувачем величезної кількості інформації, яка, безперечно, зіграла роль у розвитку й формуванні багатьох етносів. Кам'яна Могила була в той час своєрідною Меккою, куди з усіх кінців світу збиралися жерці, могутні правителі і прості смертні. Жерці переписували і звіряли тут тексти, здійснювали жертвопринесення, царі вершили суди або вимолювали багатство і могутність. Що стосується протошумерської мови, то вона, скоріш за все, була мовою касти жерців, тому її знали і розуміли тільки посвячені. Пізніше цю архаїчну мову й письмо привласнили шумери і користувалися нею ще протягом 500 років. До речі, в ході розшифрування я виявив, що кам'яномогильним мудрецям були відомі плуг, колісниця, плавка металів. Вся ця інформація протягом тисячоліть зберігалась у суворій таємниці. Жерці вважали, що цими винаходами можуть користуватися тільки боги, але аж ніяк не прості смертні".

У своїх дослідженнях А.Г.Кифішин і ряд інших учених - В.Д.Даниленко, Б.Д.Михайлов, Л.І.Акимова - розглядають також питання перехрещення та взаємопроникнення культур різних народів і епох. Порівнюючи тексти шумерських епосів, старогрецьких міфів, Рігведи і Авести, Біблії, староруського (староукраїнського - прим. ред.) народного ритуального календаря з дешифрованими кам'яномогильними текстами, вона виявили дуже багато подібних сюжетів і тем. Учені переконані, що культура загадкової протошумерської цивілізації зробила величезний вплив на всі подальші культури, в тому числі і на слов'янську.

Очевидно, що набуті найдавнішою цивілізацією знання передавались не тільки прямим шляхом - із уст в уста або із рук в руки. До слов'янських народів писемність, релігія, наука прийшли скоріш за все ще й побічним шляхом - через Стародавню Грецію і Візантію. Проте це припущення потребує більш глибокого і різнобічного вивчення та осмислення. Однак, що безперечно, якраз Кам'яні Могили (Шу-Нун шумеро-аратських часів) стають сьогодні ключем до прочитання стародавніх "кам'яних книг" людства.

Радимо прочитати :

Книги:

  • Годы и люди Донеччины.2- изд, допол /Авт сост В.И.Ляшко .-К.:Изд Европейского университета.-2004.-514с.
  • Горелова, Л.Н. Зачарована долина. Путешествие по Северскому Донцу./Л.Н.Горелова.-Харьков .:Прапор,1990.-118с.
  • Донбас заповiдний. Науково-iнформацiйний довiдник атл /За заг ред .
  • С.С.Куруленка , С.В. Третьякова.-Донецьк :Донецька фiлiя,2003.-160с.
  • Донетчина . Книга-фотоальбом .-Донецьк.:Донбасс.-2004.-256с.
  • Донецкая область. Рекламное изд. Донецк,:Донбасс.-1987.-20с.
  • Заповедная природа Донбасса . Путеводитель/Сост.А.З.Дидова.-Донецк: Донбасс,1983.-87с.
  • Заповедная природа Донбасса . Путеводитель/Сост.А.З.Дидова. второе изд доп. -Донецк: Донбасс,1987.-168с.
  • Заповедная природа Донбасса . Путеводитель/Сост.А.З.Дидова.-Донецк: Донбасс,1983.-87с.
  • Заповедники Донбасса. Научно-популярные очерки/ Ред. В.А.Терехов.-Донецк: Донбасс.-1966.-142с.
  • Заповедники СССР. Справочник /Под ред . Бородина А.М..-М.:Лесн пром.-1980.-240с.
  • Заповедники СССР .Заповедники Украины и Молдавии./Под ред. Соколова В.В..-М.-Мысль,1987.-270с.
  • Земля тривоги нашої ( За матерiалами доповiдi про стан навколишнього природного середовища в Донецькiй областi у 1999 роцi).-Донецьк :Новий мир,2000.-124с.
  • Земля тривоги нашої. Матерiали доповiдi про стан навколишнього середовища в Донецькiй областi у 2000 роцi. –Донецьк :Новий мир,2001.-136с.
  • Земля тривоги нашої. Матерiали доповiдi про стан навколишнього середовища в Донецькiй областi у 2001 роцi. –Донецьк :Новий мир,2002.-108с.
  • Земля тривоги нашої. Матерiали доповiдi про стан навколишнього середовища в Донецькiй областi у 2002 роцi. –Донецьк :Новий мир,2003.-157с.
  • Земля тривоги нашої. Матерiали доповiдi про стан навколишнього середо вища в Донецькiй областi у 2005 роцi. –Донецьк :Новий мир,2006.-108с.
  • Ивашин , Д.С. Горы Артема. -Иллюстрированный путеводитель /Д.С.Ивашин.-Донецк .:Донбасс.-1980.-40с.
  • Книга о Донбассе. Природа. Люди. Дела. Издание второе , перер, и допол..-Донецк :Донбасс.-1977.-113с.
  • Лужанский С.С.Щедрость зеленого друга. Научно-популярные очерки/ С.С.Лужанский.-Донецк:Донбасс.-1984.-192с.
  • Моложавенко В.С. Зачарованный Донец. Путеводитель/В.С.Моложавенко.-Донецк:Донбасс,1976.-87с.
  • Омельнович В..М. Природные ресурсы Донецкой области/В.М .Омельнович.- Донецк: Донецкое книжное издательство.-1963.-83с.
  • Осычнюк В.В. Хомутовская степь. Путеводитель. Изд . второе, доп. /В.В.Осычнюк .-Донецк.:Донбасс.-1981.-24с.
  • Памятники природы Донетчины. Путеводитель./ Сост Р.Г.Синельников.-Донецк.:Донбасс.-1979.-95с.
  • Панова Л.С.Каменные могилы. Путеводитель. Изд второе испр, доп./Л.С.Панова .-Донецк.:Донбасс.-1981.-19с.
  • Природно-заповідний фонд Української РСР. Реєстр-довідник об 'є ктів /За ред..М.А.Воїнственського.-К.:Урожай.-224с.
  • Рева М.Л. Зеленое богатство Донбасса. Научно- популярный очерк /М.Л. Рева.- Донецк: Донбасс.-1976.-109с.
  • Слюсарев С. Природа Донбасса. Краеведческие очерки/С.Слюсарев.- Донецк :Сталинское областное издательство,1955.-113 с .
  • Слюсарев С. Природа Донбасса. Научно-популярные очерки Третье изд, доп./С.Слюсарев.- Донецк :Донбасс.-1988.-175с .
  • Тарасенко Г.Н. География Донецкой области, Пособие для учителей и школьников/Г.Н. Тарасенко .-Донецк: Центр подготовки абитуриентов,1998.-104 с.

 

Статті із періодичних видань:

  • Гамор Ф. Гармонiя людини i природи./Ф.Гамор // У рядовий кур 'єр.-2003.- № 213.- С. 13.
  • Капуста Т. Перспективи заповiдних територiй /Т.Капуста // У рядовий кур 'єр .-2004.-14 жовтня.- С. 18
  • Гетьман В. Де багато господинь,там хата неметена?/В.Гетьман // У рядовий кур 'єр .-2006.-31 сiчня.-С.6
  • Гетьман В. Краса i цiннiсть заповiдних ландшафтiв./В.Гетьман // Кр. геог. тур.-2006.-№36.-С.3-7
  • Парникоза И. Как сохранить украинскую степь.:/ И.Парникоза // Зеркало недели.-2007.-10 февраля.-С.17
  • Гетьман В. Осердя нацiональної iдентичностi. /В.Гетьман // Кр. герг. тур.-2007.-№4.-С.5-7

 



Обсудить на форуме