В день, когда я на флот ушёл,
Дед сощурился хитровато:
-Море с берега хорошо,
А на корабле —
Трудновато...
Мне повсюду с того же дня
Всё казалось,
Мы с дедом спорим:
Или море сломает меня,
Или выдюжу в споре с морем!
Снежный сыпался порошок,
Пены клок на волне,
Как вата...
Море с берега хорошо,
На волнах его — трудновато.
Вот и кончен
Мой с дедом спор:
Бороздя голубые дали,
Я влюбился в морской простор,
Проживу без него едва ли...
И куда б с кораблем ни шел,
Повторяю всегда одно я:
Море с берега хорошо,
С корабля -
Навсегда родное!
Дед сощурился хитровато:
-Море с берега хорошо,
А на корабле —
Трудновато...
Мне повсюду с того же дня
Всё казалось,
Мы с дедом спорим:
Или море сломает меня,
Или выдюжу в споре с морем!
Снежный сыпался порошок,
Пены клок на волне,
Как вата...
Море с берега хорошо,
На волнах его — трудновато.
Вот и кончен
Мой с дедом спор:
Бороздя голубые дали,
Я влюбился в морской простор,
Проживу без него едва ли...
И куда б с кораблем ни шел,
Повторяю всегда одно я:
Море с берега хорошо,
С корабля -
Навсегда родное!
Ці поетичні рядки належать перу нашого земляка, поета-пісняра Вадима Миколайовича Семернина. Розповідь про нього пролунав у будинку-інтернаті для літніх людей та інвалідів. Його підготували та провели провідний бібліограф-краєзнавець ЦМПБ їм. М.Горького Дудченко О.В. та провідний бібліотекар бібліотеки-філії № 2 Грамми А.В.
Вадиму Миколайовичу Семернину 26 жовтня виповнилося 80 років. Нелегке дитинство костянтинівського хлопчаки, пережив фашистську окупацію, потім, після закінчення семирічки, «рвонувшись» в Саратовське морське підготовче, а потім і у вище військово-морське училище підводного плавання в Ленінграді, звідки пішов служити на флот. Там почав писати вірші, вперше їх публікувати, там же прийшло розуміння, що поезія - головне в його житті.
Його вірші, напрочуд ліричні, легко лягали на музику і часто звучали по радіо, або з екранів телебачення у виконанні И.Кобзона, Э.Хиля, Т.Миансаровой, В.Трошина, М.Кристалинской, Л.Лещенко та інших, надзвичайно популярними тоді, співаків.
Ці пісні дозволили всім присутнім зробити екскурсію в минуле. Вони з задоволенням послухали пісні «Здрастуй, лелека» і «Колискову», а завзяті «Летка-енька» і «Черемхи букет» так і запрошували пуститися в танок.
Залишається тільки пошкодувати, що багатьом любителям поезії в нашому місті ім'я Вадима Семернина досі по-справжньому абсолютно невідомо, але бібіліотечні працівники популяризуватимуть творчість нашлого талановитого земляка, адже його пісні могли б і зараз стати частиною міського життя.
Вадиму Миколайовичу Семернину 26 жовтня виповнилося 80 років. Нелегке дитинство костянтинівського хлопчаки, пережив фашистську окупацію, потім, після закінчення семирічки, «рвонувшись» в Саратовське морське підготовче, а потім і у вище військово-морське училище підводного плавання в Ленінграді, звідки пішов служити на флот. Там почав писати вірші, вперше їх публікувати, там же прийшло розуміння, що поезія - головне в його житті.
Його вірші, напрочуд ліричні, легко лягали на музику і часто звучали по радіо, або з екранів телебачення у виконанні И.Кобзона, Э.Хиля, Т.Миансаровой, В.Трошина, М.Кристалинской, Л.Лещенко та інших, надзвичайно популярними тоді, співаків.
Ці пісні дозволили всім присутнім зробити екскурсію в минуле. Вони з задоволенням послухали пісні «Здрастуй, лелека» і «Колискову», а завзяті «Летка-енька» і «Черемхи букет» так і запрошували пуститися в танок.
Залишається тільки пошкодувати, що багатьом любителям поезії в нашому місті ім'я Вадима Семернина досі по-справжньому абсолютно невідомо, але бібіліотечні працівники популяризуватимуть творчість нашлого талановитого земляка, адже його пісні могли б і зараз стати частиною міського життя.