,
Ми в youtube

Ми в facebook

Ми в instagram

Ми в twitter

Ми в смартфоні

Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
Архів новин сайту
Квітень 2021 (27)
Березень 2021 (76)
Лютий 2021 (89)
Січень 2021 (121)
Грудень 2020 (59)
Листопад 2020 (69)
«    Квітень 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930 
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 6-16-70
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 

Форум
Фотоальбом
Оголошення

Показ фільму "Спадок нації" у бібліотеці

  16 листопада у Центральній міській публічній бібліотеці відбувся показ першого в історії Українського кіно  повнометражного фільму про вишиванку – «Спадок нації», до перегляду якого долучилися учні 10-их класів ЗОШ № 5. Автори стрічки – режисер Олександр Ткачук та сценаристка, авторка ідеї фільму й засновниця акції «Всесвітній день вишиванки» Леся Воронюк. Фільм створювався за підтримки ГО «Всесвітній День вишиванки» у продукцї MAMAY media та документ-студії «Софія». Фільм презентувала волонтер Наталія Шевченко. 
  Стрічка, гаслом якої стали слова «Вишити, щоб вижити», має документальний характер і умовно ділиться на дві частини: етнографічну, що оповідає про відмінності у вишиванках в різних місцевостях держави (автори фільму робили акцент і подорожували саме по етнорегіонах України, таких як Полісся, Буковина, Слобожанщина, а не по кожній окремо взятій області) та історичну, побудовану на унікальних розповідях людей про долю вишиванки в їхньому житті.
  Важко переоцінити ту кількість матеріалів, що зібрали автори фільму. «Спадок нації» знімали по всій Україні, включаючи тимчасово окуповані території, а також у п’яти зарубіжних державах, серед яких Канада, Німеччина, Італія, ОАЕ та навіть Росія (Мурманськ, Іркутськ). 
  Є ще багато тих, хто вбачає у вишиванці всього-навсього трендовий предмет гардеробу, фото, в якому «зрубить» велику кількість лайків в Інстаграмі. Цим фільмом автори мали на меті показати, що вишиванка – це не тільки мода і навіть не лише ознака самоідентифікації, вишиванка – генетичний код нації, символ, що набуває неабиякої значущості, особливо в наших сьогоднішніх умовах. 
  Юних глядачів вразило не тільки етнорегіональне різноманіття одежини, різні види вишивки і крою, а й  цікаві історії не менш цікавих людей, зібраних в різних куточках світу. Вони - про українців, про їх рідних, про їх життя, про їх вибір. Стримуєш сльози майже весь фільм, починаючи з того, де онук знайшов вишиванку свого діда в гаражі, закінчуючи тим, як мама відправила посилку з вишиванкою своїм донькам з окупованого Донецька… У стрічці можна побачити унікальні сорочки, вишиті вручну гладдю, хрестиком та іншими старовинними техніками. Візерунки були завжди неповторні. Кожна вишивальниця намагалася перевершити сусідку. У Карпатах авторам фільму розповіли таку історію: жінка нову сорочку вишила й прийшла в ній у церкву. Сусідка так оглядала її, ніби очима їла. Зчитувала візерунок, запам'ятовувала, аби й собі вишити. А та цілу службу крутилася, щоб сусідка не побачила.
  Перед глядачами постали історії багатьох людей, які заради вишитої сорочки ладні були віддати життя чи піти під арешт, Так, у стрічці розповідається про зв’язкову ватажка УПА Романа Шухевича Ольгу Ільків, яку відправили на чотирнадцятирічне заслання у Сибір. Там вона таємно вишивала, матеріалом для голки служила рибна кістка. Зараз їй понад 90 років. Зберігає цю сорочку як символ своєї історії. 
  На Буковині в часи Голодомору сорочки можна було виміняти на їжу, а львів’яни перед засланням у Сибір ховали власні вишиванки у скрині і закопували десь біля двору. 
  Вже за часів незалежності їх знаходили їхні діти чи онуки. І таких історій безліч. Це фільм, який змушує плакати, радіти, сміятися, захоплюватися, пишатися.
  По закінченні показу фільму «Спадок нації» вчителі та учні висловили думку, що вишиванка не просто річ, а щось набагато більше, символ, який берегли і передавали з покоління у покоління. Унікальний за формою і потужний за змістом, фільм важливий і потрібний, аби розуміти, хто такі українці і що їх об'єднує, його також необхідно побачити кожному, не зважаючи на політичні чи ще якісь переконання. Такі фільми творять історію нашої держави, а той, хто не знає своєї історії, як відомо, – не має й майбутнього.

Показ фільму "Спадок нації" у бібліотеці

 Показ фільму "Спадок нації" у бібліотеці

 Показ фільму "Спадок нації" у бібліотеці

 Показ фільму "Спадок нації" у бібліотеці

 Показ фільму "Спадок нації" у бібліотеці

 





Обсудить на форуме