Закінчив Літературний інститут імені Горького. Серед його однокурсників була Бела Ахмадуліна та Юнна Моріц. За бурхливу діяльність періоду «відлиги» був вигнаний з Москви та змушений переїхати у Донецьк, а з 1965 у Сєвєродонецьк Луганської області.
Був членом Союзу письменників СРСР та національного союзу письменників України. Лауреат премії імені «Молодої Гвардії». (Вікіпедія)
«На початку 60-х років Йосип Курлат жив у
Донецьку і працював у газеті "Комсомолец Донбасса”. Майже щодня до нього в
редакцію приходили молоді поети – і російськомовні, і україномовні. Якось само
собою виникло літературне об’єднання. Українських авторів було значно більше,
ніж російських, і Курлат їх оцінював як більш талановитих. На перших погляд для
Донецька це було дивно, але ж більшість із них були філологами з Донецького
педінституту, де за висловом Олега Орача, який теж був випускником цього вузу,
"ще витав дух Івана Дзюби”. Тож і назву Курлат запропонував "Обрій”,
підкресливши україномовну складову об’єднання.
Рожденный на этой оболганной несчастной земле среди народа, едва не вымершего целиком в тридцать третьем году, учившийся до войны в украинской школе, воспитанный на традициях Тараса Шевченка, Ивана Франка, Леси Украинки и на украинском песенном фольклоре, я, если рассуждать здраво, и сам был украинским националистом”.
Джерело:
Каленюк С. П. Василь Стус у Сєверодонецьку [Електронний ресурс] / Каленюк С. П. //Сєверодонецьк літературний:Літературознавчі розвідки. – Сєверодонецьк: 2006. – 106 с. –Режим доступу: https://sd.ua/media/Kalenjuk/part8.- Заголовок з екрану.
Бібліографія: https://sd.ua/media/Kalenjuk/bibliographia
Підказку підготувала:
провідний бібліограф
мережевих ресурсів
Тетяна Маяк