,

Форум
Фотоальбом
Оголошення
Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
«    Жовтень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 
Архів новин сайту
Жовтень 2017 (47)
Вересень 2017 (55)
Серпень 2017 (16)
Липень 2017 (48)
Червень 2017 (58)
Травень 2017 (62)
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 2-70-06
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 


Йосип Борисович Курлат

 

Йосип Борисович Курлат

Йосип Борисович Курлат

 

Йосип Борисович Курлат(17 жовтня 1927,Луганськ— 30 квітня 2000,Сєвєродонецьк)— дитячий поет, перекладач; засновник Всеукраїнського фестивалю дитячої поезії.

 

Закінчив Літературний інститут імені Горького. Серед його однокурсників була Бела Ахмадуліна та Юнна Моріц. За бурхливу діяльність періоду «відлиги» був вигнаний з Москви та змушений переїхати у Донецьк, а з 1965 у Сєвєродонецьк Луганської області.

Був членом Союзу письменників СРСР та національного союзу письменників України. Лауреат премії імені «Молодої Гвардії». (Вікіпедія)

«На початку 60-х років Йосип Курлат жив у Донецьку і працював у газеті "Комсомолец Донбасса”. Майже щодня до нього в редакцію приходили молоді поети – і російськомовні, і україномовні. Якось само собою виникло літературне об’єднання. Українських авторів було значно більше, ніж російських, і Курлат їх оцінював як більш талановитих. На перших погляд для Донецька це було дивно, але ж більшість із них були філологами з Донецького педінституту, де за висловом Олега Орача, який теж був випускником цього вузу, "ще витав дух Івана Дзюби”. Тож і назву Курлат запропонував "Обрій”, підкресливши україномовну складову об’єднання.

 


 

 

Ще на один парадокс зверну увагу. Курлат все життя писав вірші російською мовою, та й розмовляв нею. Я жодного разу не чув його української, хоч і працював він в україномовній газеті "Комуністичний шлях”. Проте, в першу чергу, до нього завжди тяжіли саме українські поети. У своєму мемуарному романі "Казнить нельзя помиловать” він пише про це так так: ”Может быть, потому, что я, русский по национальности, Украину считаю своей "исторической родиной”, чувствовал себя ее сыном и гражданином, и мне больно было видеть, как вымирает украинский язык.. В Харькове, Донецке и других огромных промышленных городах не было ни одной украинской школы! А те, кто, пусть даже робко, поднимал голос в защиту своего родного языка, тут же клеймились позором и подвергались жестоким гонениям. И не было во все советские времена более страшного клейма, чем "украинский националист”. Замеченного в националистическом грехе прогоняли с работы, исключали из партии, насильно вывозили в Сибирь и на Дальний Восток, сажали в тюрьмы и расстреливали. Год за годом методически вычесывали ученых, писателей, артистов, музыкантов, художников, историков, философов, учителей, военнослужащих. Эти люди являлись цветом нации, без них народ скудел, медленно, но верно превращаясь в рабочее стадо.

Рожденный на этой оболганной несчастной земле среди народа, едва не вымершего целиком в тридцать третьем году, учившийся до войны в украинской школе, воспитанный на традициях Тараса Шевченка, Ивана Франка, Леси Украинки и на украинском песенном фольклоре, я, если рассуждать здраво, и сам был украинским националистом”.

Джерело:

Каленюк С. П. Василь Стус у Сєверодонецьку [Електронний ресурс] / Каленюк С. П. //Сєверодонецьк літературний:Літературознавчі розвідки. – Сєверодонецьк: 2006. – 106 с. –Режим доступу: https://sd.ua/media/Kalenjuk/part8.- Заголовок з екрану.

Бібліографія: https://sd.ua/media/Kalenjuk/bibliographia

 

Підказку підготувала:

провідний бібліограф

мережевих ресурсів

Тетяна Маяк



Обсудить на форуме