,
Ми в youtube

Ми в facebook

Ми в instagram

Ми в twitter

Ми в смартфоні

Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
Архів новин сайту
Листопад 2024 (5)
Жовтень 2024 (20)
Вересень 2024 (42)
Серпень 2024 (30)
Липень 2024 (37)
Червень 2024 (36)
«    Листопад 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 6-16-70
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 

Форум
Фотоальбом
Оголошення

Йосип Борисович Курлат

 

Йосип Борисович Курлат

Йосип Борисович Курлат

 

Йосип Борисович Курлат(17 жовтня 1927,Луганськ— 30 квітня 2000,Сєвєродонецьк)— дитячий поет, перекладач; засновник Всеукраїнського фестивалю дитячої поезії.

 

Закінчив Літературний інститут імені Горького. Серед його однокурсників була Бела Ахмадуліна та Юнна Моріц. За бурхливу діяльність періоду «відлиги» був вигнаний з Москви та змушений переїхати у Донецьк, а з 1965 у Сєвєродонецьк Луганської області.

Був членом Союзу письменників СРСР та національного союзу письменників України. Лауреат премії імені «Молодої Гвардії». (Вікіпедія)

«На початку 60-х років Йосип Курлат жив у Донецьку і працював у газеті "Комсомолец Донбасса”. Майже щодня до нього в редакцію приходили молоді поети – і російськомовні, і україномовні. Якось само собою виникло літературне об’єднання. Українських авторів було значно більше, ніж російських, і Курлат їх оцінював як більш талановитих. На перших погляд для Донецька це було дивно, але ж більшість із них були філологами з Донецького педінституту, де за висловом Олега Орача, який теж був випускником цього вузу, "ще витав дух Івана Дзюби”. Тож і назву Курлат запропонував "Обрій”, підкресливши україномовну складову об’єднання.

 


 

 

Ще на один парадокс зверну увагу. Курлат все життя писав вірші російською мовою, та й розмовляв нею. Я жодного разу не чув його української, хоч і працював він в україномовній газеті "Комуністичний шлях”. Проте, в першу чергу, до нього завжди тяжіли саме українські поети. У своєму мемуарному романі "Казнить нельзя помиловать” він пише про це так так: ”Может быть, потому, что я, русский по национальности, Украину считаю своей "исторической родиной”, чувствовал себя ее сыном и гражданином, и мне больно было видеть, как вымирает украинский язык.. В Харькове, Донецке и других огромных промышленных городах не было ни одной украинской школы! А те, кто, пусть даже робко, поднимал голос в защиту своего родного языка, тут же клеймились позором и подвергались жестоким гонениям. И не было во все советские времена более страшного клейма, чем "украинский националист”. Замеченного в националистическом грехе прогоняли с работы, исключали из партии, насильно вывозили в Сибирь и на Дальний Восток, сажали в тюрьмы и расстреливали. Год за годом методически вычесывали ученых, писателей, артистов, музыкантов, художников, историков, философов, учителей, военнослужащих. Эти люди являлись цветом нации, без них народ скудел, медленно, но верно превращаясь в рабочее стадо.

Рожденный на этой оболганной несчастной земле среди народа, едва не вымершего целиком в тридцать третьем году, учившийся до войны в украинской школе, воспитанный на традициях Тараса Шевченка, Ивана Франка, Леси Украинки и на украинском песенном фольклоре, я, если рассуждать здраво, и сам был украинским националистом”.

Джерело:

Каленюк С. П. Василь Стус у Сєверодонецьку [Електронний ресурс] / Каленюк С. П. //Сєверодонецьк літературний:Літературознавчі розвідки. – Сєверодонецьк: 2006. – 106 с. –Режим доступу: https://sd.ua/media/Kalenjuk/part8.- Заголовок з екрану.

Бібліографія: https://sd.ua/media/Kalenjuk/bibliographia

 

Підказку підготувала:

провідний бібліограф

мережевих ресурсів

Тетяна Маяк



Обсудить на форуме