Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 6-16-70
e-mail: konstlib(dog)ukr.net
Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.
Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"
Банківські реквізити бібліотеки:
Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816
14 жовтня - значуща дата, яка щорічно переповнює гордістю та хвилюваннями серця мільйонів громадян нашої України. Цього року - 14 жовтня українці відзначали чотири великі свята: - День святої Покрови Пречистої Богородиці, День Українського козацтва, День захисника України (від 14 жовтня 2014) та 75-ту річницю створення Української повстанської армії (УПА) - 1942 р,.
Довідково - інформаційний сектор бібліотеки підготував для своїх користувачів біобібліографічну закладку про людину, яка жила в нашому краї, була воїном УПА, у 1945 засуджена за участь в УПА до смертної кари, заміненої 20-річним ув'язненням –Данила Шумука.
Запрошуємо до читання!!!
Читайте українською. Дізнавайтесь про українських героїв !!!
Центральна міська публічна бібліотека знає, як Вам допомогти!!!
Біографія.
Данило Лаврентійович Шумук (* 30 грудня 1914, с. Боремщина, Володимир-Волинський повіт, Волинська губернія — 21 травня 2004, Красноармійськ (нині — Покровськ), Донецька область) — дисидент, учасник українського руху опору. Член Об'єднання українських письменників «Слово».
Член Комуністичної партії Західної України з 1932, 1935 року засуджений до 8 років ув'язнення за участь у комуністичному підпіллі, 1939 року, після п'яти років перебування в польській тюрмі, за амністією дотерміново звільнений. 1941 року, в перші дні німецько-радянської війни потрапив до полону, перебував у німецькому концтаборі для радянських полонених на Полтавщині, з якого втік. З березня 1943 до грудня 1944 перебував в УПА, в якій переважно викладав на вишколах. У 1945 засуджений за участь в УПА до смертної кари, заміненої 20-річним ув'язненням.
Покарання відбував у Норильських, Тайшетських та ін. концтаборах, а також у Владимирській тюрмі. 1956, після перегляду його справи, дотерміново звільнений. 1957 вдруге заарештований, а роком пізніше засуджений на 10 років ув'язнення за обвинуваченням в «антирадянській пропаганді й агітації». Друге ув'язнення відбував у мордовських концтаборах. Після звільнення жив у Києві. У січні 1972 втретє заарештований і засуджений на 10 років таборів особливого режиму і 5 років заслання. Того ж року відмовився від радянського громадянства. В ув'язненні був активним учасником боротьби за статус політв'язня й інших протестних акцій. 1979 став членом-засновником Гельсінської Групи у місцях позбавлення волі й Української Гельсінської Групи. Протягом багатьох років домагався права виїхати до родини в Канаді. На захист Шумука влаштовано акції в різних країнах, світу, а канадський уряд звертався в його справі до уряду СРСР. На Заході опубліковані спогади Шумука «За східнім обрієм» (Париж — Балтімор, 1974), які викликали серед української еміграції дискусії щодо його критичної оцінки ідеології українського націоналізму. Спогади Шумука з деякими доповненнями були перевидані під назвою «Пережите і передумане» (Детройт, 1983) та англійською мовою «Life Sentence» (Едмонтон, 1984), пізніше у видавництві імені Олени Теліги у 1998. 21 травня 1987 закінчився термін заслання, і Шумук емігрував до Канад].
У 2002 році повернувся до України та оселився у місті Красноармійську (нині — Покровську) на Донеччині, де й помер 21 травня 2004 року.
Державні нагороди.
Орден «За мужність» I ст. (8 листопада 2006)[4] — за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод (посмертно).
