,
Ми в youtube

Ми в facebook

Ми в instagram

Ми в twitter

Ми в смартфоні

Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
Архів новин сайту
Грудень 2024 (7)
Листопад 2024 (12)
Жовтень 2024 (20)
Вересень 2024 (42)
Серпень 2024 (30)
Липень 2024 (37)
«    Грудень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 6-16-70
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 

Форум
Фотоальбом
Оголошення

УВАГА! КРАЄЗНАВЧА НОВИНКА !!!

 

КЗК «ЦСПБ»
Центральна міська публічна бібліотека
Довідково - інформаційний сектор

УВАГА!  КРАЄЗНАВЧА НОВИНКА !!!
НОВІ НАДХОДЖЕННЯ
 

Шановні користувачі! 
Для Вас гарна новина .У фонд бібліотеки надійшла нова література по краєзнавству!!!
Запрошуємо до знайомства з новими книгами!!!
ЦМПБ знає, як Вам допомогти!!!



Татаринов С.Я. Арх.Лазар (Терещенко М.С.) Єфімов Д.В. Витоки православної та народної освіти Донеччини [Текст ] / С.Я.Татаринов .: головний редактор Титова О.М .- Харків.-233с (Центр памяткознавства НАН України та Українського товариства пам’яток історії та культури)
 
    Книга під назвою «Витоки православної та народної освіти Донеччини» - це перша спроба узагальнення етапів розвитку освіти на Донеччині. При написанні Сергій Татаринов використав близько 60 джерел та провів тривалу роботу в архівах, бібліотеках і музеях.
  Історик зазначив, що Бахмут — це історична столиця Донеччини, і без наукового підгрунтя та просвітницької роботи серед населення успішно втілити проект не вдасться, бо люди мало знайомі з витоками козацтва в місті. 
   «На Донбасі немає істориків-регіоналістів, які б працювали з архівами і джерелами, тому ніхто не працює над дослідженнями — підкреслив Сергій Татаринов. — Зазначу, що ці видання не любительські і не краєзнавчі, це – видання, написані для жителів Донеччини».
   Дослідження знадобляться у роботі сучасним освітянам, студентам педагогічних ВНЗ, науковцям, краєзнавцям та музейникам, бо містять інформацію, яку важко знайти у відкритому доступі та систематизувати.
 

 

Про автора: 
Татаринов Сергій Йосипович народився 26 травня 1948 р. в Артемівську.Закінчив історичний факультет ХНУ (1973). Аспірантуру Інституту археології АН СРСР, Москва (1975-80 рр.).
Працював вчителем історії ВШ №4 (1968-70), Вечірньої, Яковлівської, Покровської ЗОШ, вчітелем історії та заступником директора ЗОШ № 12 по виховній роботі (1981-1988). Викладав історію України у ЗОШ № 11 (1981-82, 1993-94 рр).«Відмінник освіти України» (1978), 3 грамоти Міносвіти УРСР, 8 грамот Донецького облВНО.Загальний стаж викладацької роботи у школі 24 роки. З 1983 року очолював бригаду істориків по створенню Артемівського державного краєзнавчого музею. Директор АДКМ (1988-2000 р.р.).
Депутат Артемівської міської Ради (1990-98, 2002- 2006 р.р.), член Президії міськради і голова постійної комісії по культурі і справам молоді (1990-94 р.р.), секретар комісії по законності, голова комісії по управлінню комунальною власністю ( 1994-98 р.р.).Позаштатний консультант Комітету з культури ВР України (1994-98, 2000-2002). Працював над проектами «Законів про музеї», «Про бібліотечну справу», «Про туризм», «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини» та інш.Позаштатний помічник-консультант народного депутата України (1994-08 рр).
В 1996 році удостоєний Указом Президента України звання «Заслужений працівник культури України». З 2000 року працюю у м. Часів Яр, побудував новий музей історико-краєзнавчий та музей-музичну вітальню видатного співака сучасності народного артиста СРСР та України Й.Д.Кобзона. 27 жовтня 2006р. присуджено вчену ступінь кандидата історичних наук за спеціальністю «історія України». 17 травня 2009 р. отримав додаток до диплому ВАКУ наукового ступеню доктора філософії. Очолюю регіональне Відділення Центру пам’яткознавства НАНУ та УТОПІК, член Вченої ради та с.н.с. Центру.Учасник понад 40 наукових конференцій СНД, України. Постійний автор часопису «Відлуння  віків», ВАКІвських видань «Пам’ятки науки і техніки України», «Праці Центру пам’яткознавства НАНУ», «Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні», численних регіональних наукових конференцій. В квітні 2008 року відзначений Українською творчою спілкою краєзнавців Знаком «Почесний краєзнавець Донеччини». У жовтні 2008 р. відзначений Подякою Голови Донецької ОДА В. І. Логвиненко за вивчення історії козацтва Донеччини.
За книгу «Нариси історії самоврядування у Бахмуті та повіті у 19-29 ст.» відзначений званням Артемівської міської Ради «Людина року-2008». За книгу «Православ’я Бахмутського краю - погляд крізь століття» отримав у серпні 2009 р. Грамоту митрополита Київського і всія України Блаженійшого о.Володимира Сабодана. У лютому 2010 р. прийнятий дійсним членом Національного комітету IKOMOC (ЮНЕСКО) з питань охорони європейської культурної спадщини. Курую Донецьку та Луганську області.Автор та співавтор 35 книг, 150 наукових робіт з археології, музеєзнавства, пам’яткознавства, історії місцевого самоврядування, медицини, правоохоронних органів, юдаїки, релігієзнавства (історія православ’я), етнографії, історії промисловості Донбасу. Редактор, укладач понад 30 краєзнавчих видань, що вийшли накладом понад 30 тис. примірників у 1990-2008 р.р.Зараз виходить з друку книга «Нариси православ’я Донеччини». Готуються до друку рукописи «Костянтинівка - невідомі сторінки історії», «Історія Бахмутського краю - видатні сторінки історії України» (обсягом 525 с. комп’ютерного тексту, на виконання Доручення КМ України від 14.04.2010 р.), серія «Історія сіл» (Покровське, Красне, Луганське, на виконання Постанови КМ України)) Коло наукових інтересів у 70-80 рр. було пов’язано з дослідженнями мідних копалень та майстерень гірників-металургів доби бронзи, розкопками курганів та поселень катакомбної, зрубної культур, могильників чорних болгар. Це найшло відображення у численних статтях журналу «Радянська археологія», щорічників «Археологічні відкриття у СРСР», книгах «Древний металл Восточной Украины» (1993), «Древности Бахмутского края» (1996), «Голоса тысячелетий» (2001), «Древние горняки-металлукрги Донбасса» (2003), «Археология Бахмутского края» (2005,2008).З початку 90-х років почав досліджувати «білі плями» історії Донеччини у 18-20 ст., оскільки ці теми не розроблялися за радянських часів. Залучив до роботи колектив однодумців різного фаху: В. П. Блєднова (лікар), Л. В. Бровкіна (працівник МВС), В. Б. Лук’янова, О. Л. Казакова та О. С. Дадашова (керівники підприємств), Н. О. Тутову (архівіст), В. О. Богуненка та О. В. Шаталіна (музейники), С. В. Фєдяєва та Є. А. Пилипенка (підприємці), О. В. Романенка (банкір). Зараз працює над проектами «Історія православ’я Донеччини», «Витоки економіки та промисловості Донбасу», «Бахмутський край - видатні сторінки історії українського народу», серією «Історія сіл Артемівського району» та інш.В феврале 2014 г. Президиум Международной академии (Ассоциации активных ученых Европы) присвоил Татаринову С.И. звание члена- корреспондента этой академии. 

 


 
 Матеріальна та духовна культура  населення Подінців’я в період середньовіччя YIII  XIY ст. на прикладі городища «Царине» (Маяцьке). [Текст ]  Каталог виставки . КЗ. «Державний історико-архітектурний заповідник у м.Святогірську.(Автори- укладчі Дєдов В.В., Шамрай А.В.,Соловкін О.О.).-К.:ТОВ «Видавничий дім» САМ,2017.-96с.

  
    В книзі  представлені результати багаторічних досліджень, проведених різними науковими установами України на території Маяцького городища, як крупного населеного середньовічного пункту на території Подінців’я. Тут представлені 1300 експонатів, які характеризують господарське і культурне життя середньовічного населеного пункту на Дінці  протягом майже 700 років його  існування починаючи з VIII ст. Окремі розділи виставки присвячені озброєнню і побуту мешканців городища, розвитку тогочасного землеробства,скотарства, різних промислів і ремесел включаючи чорну і кольорову металургію, керамічне і ювелірне виробництво.,  торговельній діяльності. Найбільший інтерес викликали скарб арабських срібних монет (дирхемів) VIII-IX ст..в кількості 174 екземплярів, колекція золотоординських монет XIVст.(представлено більше 200 екземплярів),  візантійські монети, давньоруські хрести енколпіони і кам’яна ікона з зображенням св..Миколая та семи отроків ефеських XIV ст., амулети VIII-X століть, кістяний релікварій з різьбленням сцен боротьби вершників і полювання,  середньовічні прикраси. Більшість  предметів, представлених на виставці  відносяться до салтово-маяцької археологічної культури VIII-Xст. Хазарського каганату. Населення тут було поліетнічним, про що свідчать різні поховальні традиції. Носіями вказаної  культури в Подінців’ї вважаються протоболгари і алани. Разом з тим,  як свідчать розкопки і здобуті артефакти, в орбіту каганату були залучені слов’яни, угри. Крім знахідок на виставці  представлені матеріали експедицій різних років: фото, плани розкопів та ін.

Провідний бібліограф ЦМПБ Шпакова Н.Н.


Обсудить на форуме