КЗК «ЦСПБ»
Костянтинівська центральна міська публічна бібліотека
Вірші Тараса Шевченка, що стали піснями
Інформаційна закладка
Шановні користувачі!
Сьогодні, 9-го березня, вся Україна, а заразом і весь світ, відзначають річницю з Дня народження великого Кобзаря, світоча української культури і мистецтва – Тараса Григоровича Шевченка, а завтра, 10-го березня наступить ще одна значуща, але на цей раз тужлива дата – річниця його смерті. Проживши на цій землі лише 47 років, Тарас Григорович назавжди залишився у світовій історії як персоніфікований дух Української нації, незламного народу, який з покон віків прагнув волі і свободи, за які у результаті сплатив надвелику ціну, ба більше – продовжує платити і сьогодні.
Виняткове місце у мистецтві, яке назавжди закріплене за його творчою спадщиною, сьогодні важко переоцінити. Його твори досі не втратили актуальність, а деякі елементи з їхньої сюжетної лінії ми можемо спостерігати у сучасній Україні.
У сьогоднішній святковий день по всій території України, у кожному місті й містечку, проходять урочисті культурні заходи з вшанування пам’яті великого Кобзаря.
У цей урочистий день Костянтинівстка ЦМПБ , Довідково-інформаційний сектор пропонує вам інформаційну закладку «Вірші Тараса Шевченка, що стали піснями».
ЧИТАЙТЕ! СЛУХАЙТЕ! ПАМ’ЯТАЙТЕ!!!
Костянтинівська ЦМПБ завжди з Вами!
Поезія Шевченка , що стала піснею
На творчість Шевченка великий вплив мав український фольклор . Цей вплив позначився на тематиці, мотивах, образах та поетиці більшості його віршів. Особливо близька за формою до народних пісень його рання творчість, де майже вся система образів і поетичних засобів народнопісенна.
Проте Шевченко не копіював фольклорних зразків, а творчо переосмислював їх, надавав нового звучання, пристосовуючи до ідейно-творчих завдань своєї поезії. Завдяки близькості до народних ідеалів багато віршів поета стали піснями.
Шевченко - виконавець народної пісні.
Шевченко мав прегарний драматичний тенор. П. Куліш писав: "Такого або рівного йому співу не чув я ні в Україні, ні по столицях". Шевченко так співав, що всі були зворушені тим співом. Він глибоко знав душу народу, його радощі й болі, знав його пісню й умів ту пісню проникливо відчути і майстерно заспівати.
Шевченко і музична культура.
Шевченко дуже любив музику взагалі. Читаючи спогади про нього багатьох своїх і чужих, або його щоденник і повісті ("Музикант"), бачимо з якою вирозумілістю й любов'ю він ставився до музики інструментальної (особливо любив чельо). Він прегарно розумівся на творах Моцарта, Бетховена, захоплювався творами Гайдна, Вебера, Мендельсона, Шопена, Обера, Доніцетті, Белліні, Глінки, Даргомижського, Верстовського, Вільбоа та ін., приятелював з автором "Запорожця за Дунаєм" С. Гулаком-Артемовським.
Музика до творів Шевченка.
Шевченко належить до числа правдиво музичних поетів. Більшість своїх віршів він творив як пісні.
У своїх творах Т. Шевченко дав відбитку, як ніхто інший, до болю гострих виявів переживань свого народу, передав найтонші нюанси його життя, показав найменші його духові порухи і тремтіння душі.
Багатогранність вірша Шевченка, його своєрідний ритм, мінливість настроїв і широчінь думки, приманливі для музиків. Його твори так манили і манять до себе мистців, як спраглого в гарячий день холодна водиця. Тож і не диво, що з "Кобзаря", як повідомив М. Грінченко, оспівано в різних музичних формах 250 творів. На творчість Шевченка відгукнулося понад 120 композиторів, кількість творів на слова Шевченка сягає понад півтисячі.
Може не можна знайти й одного правдивого українського композитора, що не звертався б до "Кобзаря". Хіба є такі, що їх обставини життя не були сприятливими для них і вони не мали нагоди й можливості глибоко відчути й пізнати Шевченка.
На тексти великого кобзаря композитори почали писати свої твори ще при його житті. 1858 року написав Паливода-Карпенко оперу "Катерина". Приятель Шевченка Петро Дм. Селецький також почав писати оперу, але не закінчив. Ще при житті Т. Шевченка визначний діяч, музичний дослідник і композитор Петро П. Сокальський під впливом творів поета та його друзів, з якими і він бував, перейшов на українську творчість. Писали під впливом Шевченка українські твори (для фортепіано) й інші, між усіма й А. І. Лизогуб.
1861 року в Одесі з'явився твір для фортепіано Василя Пащенка - "Полонез на смерть малоросійського поета Т. Шевченка".
Як вже згадувалося, на творчість Шевченка відгукнулося поза 120 композиторів. Найбільше прочуття і зрозуміння до музи Шевченка мав батько модерної української музики Микола Лисенко. Композитор і критик Б. Яновський писав, що "Музика до Кобзаря" М. Лисенка "є кращим зразком повного неподільного злиття народного мистця-поета з народним мистцем-композитором. Кожний з них доповнює один одного і сплітаються так тісно, що інколи тяжко уявити собі їх окремо". "У "Музиці до Кобзаря" підіймається Лисенко до такої самої висоти натхненної творчості, що й Шевченко у своїх віршах", писав Ф. Колесса.
Історик української музики М. Грінченко твердить, що Лисенко має "право називатися найкращим виразником Шевченка в музиці".
В "Музиці до Кобзаря Шевченка" М. Лисенко оспівав 87 поетичних зразків. У "Повній збірці творів М. Лисенка", що упорядкував Д. Ревуцький, їх 92.
Найкращими з творів музична критика уважає: "За думою дума", "Гетьмани", "Минають дні", "Гомоніла Україна", "Мені однаково", "Чого мені тяжко", "Якби мені, мамо, намисто", "Садок вишневий…", "Ой, одна я, одна", "Нащо мені чорні брови", "Якби мені черевички", "Ой, чого ти почорніло", "Закувала зозуленька", "Понад полем іде", "Огні горять" ін.
Дуети й ансамблі як "Зацвіла в долині", "За сонцем хмаронька пливе"…
Хори: "Іван Підкова", "Іван Гус", уривки до "Гамалії" й до "Гайдамаків", "Свято в Чигирині", "Веснянки", "Колядки й щедрівки".
Кантати: "Б'ють пороги", "Радуйся, ниво неполитая" та ін.
Полисенківська творчість на твори Шевченка дуже поважна числом і музичною вартістю. Подаю тільки найбільш показне та загально знане: К. Стеценко - відомі хори "Молітесь, браття" з "Гайдамаків" та ін., Я. Степовий - музика до п'єси "Невольник", "Кобзар" для дітей до поезій Шевченка та солоспіви; великі твори С. Людкевича - кантата-симфонія "Кавказ", симфонічна поема для хору з оркестром "Заповіт" та хори як "Ой, вигострю товариша", "Косар", "Сонце заходить" тощо. В. Барвінський - "Заповіт", З. Лисько - "Катерина" для трьох баритонів, Г. Топольницький - хори "Перебендя", "Хустина", Д. Роздольський, М. Гайворонський, В. Ярославенко, Б. Вахнянин, І. Левич, В. Безкоровайний, Й. Кишакевич та ін. Всі вони писали до текстів Т. Шевченка.
По 20-х роках в Україні композитори звернули особливу увагу на творчість Шевченка і дали показне число творів у різних музичних формах від дрібнотворів як "Кобзар" для дітей Я. Степового і до опер.
Тут треба згадати таких майстрів музики як Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, Ф. Надененко, В. Костенко, М. Радзієвський, В. Ступницький, М. Вериківський, В. Жданів, Г. Жуковський, Ю. Мейтус, А. Штогаренко, В. Косенко та ін.
"Заповіт" Шевченка оспівали композитори для хорів без супроводу і аж до супроводу симфонічного оркестру: О. Кошиць, К. Стеценко, М. Вербицький, В. Барвінський, Б. Лятошинський, С. Людкевич і Р. Глієр.
В ЗДА писав П. Печеніга-Углицький. Тепер - М. Фоменко, В. Грудін, М. Шуть та ін.
Відомі також опери на тексти Шевченка - "Катерина" М. Аркаса, "Пан Сотник" Миколи Козаченка, "Сотник" і "Наймичка" М. Вериківського, балет "Лілея" К. Данькевича, незакінчені опери як П. Сокальського та інші.
З росіян писали на вірші Шевченка М. Мусоргський (Гопак і ін.), А. Сєров, П. Чайковський, С. Рахманінов, С. Прокоф'єв, Д. Кабалевський, Р. Глієр та інші.
Радимо звернутися до таких джерел:
Пісні на вірші Тараса Шевченко [Електронний ресурс] // taras-shevchenko – Електронні дані. –– Режим доступу: http://taras-shevchenko.in.ua/music.html , вільний (дата звернення 09. 03 .2018 р.). – Назва з екрана .-Мова укр.
Три вірші Тараса Шевченка, покладені на музику[Електронний ресурс] //Пустунчик – Електронні дані. –– Режим доступу: https://pustunchik.ua/ua/online-school/literature/ukrainian/tri-stikhotvoreniya-tarasa-shevchenko-kotoryye-stali-pesnyami
, вільний (дата звернення 09. 03 .2018 р.). – Назва з екрана .-Мова укр
Це дивовижно: 7 сучасних пісень на слова Шевченка [Електронний ресурс] ///maximum.fm – Електронні дані. –– Режим доступу: https://maximum.fm/ce-divovizhno-7-suchasnih-pisen-na-slova-shevchenka_n117016 , вільний (дата звернення 09. 03 .2018 р.). – Назва з екрана .-Мова укр.
Пісні на слова Тараса Шевченка. [Електронний ресурс] //Українські пісні – Електронні дані. –– Режим доступу: http://www.pisni.org.ua/articles/240.html , вільний (дата звернення 09. 03 .2018 р.). – Назва з екрана .-Мова укр.
Збірка пісень на вірші Тараса Шевченка [Електронний ресурс] // notatky.com– Електронні дані. –– Режим доступу: http://notatky.com.ua/zbirka-pisen-na-virshi-tarasa-shevchenka/ , вільний (дата звернення 09. 03 .2018 р.). – Назва з екрана .-Мова укр.
Інформаційну закладку підготувала провідний бібліограф ЦМПБ Шпакова Н.