,

Форум
Фотоальбом
Оголошення
Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
«    Грудень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 
Архів новин сайту
Грудень 2018 (43)
Листопад 2018 (78)
Жовтень 2018 (77)
Вересень 2018 (51)
Серпень 2018 (28)
Липень 2018 (58)
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 2-70-06
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 


Велика людина, яка жила в Костянтинівці Краєзнавча закладка

Велика людина, яка жила в Костянтинівці Краєзнавча закладка

 

 

Велика людина, яка жила в Костянтинівці Краєзнавча закладка

 

Шановні користувачі! 

       Ми з Вами напередодні святкування  148- річниці з Дня заснування нашого міста Костянтинівки.  Довідкового інформаційний сектор бібліотеки підготував для Вас краєзнавчу закладку «Велика людина, яка жила в Костянтинівці» про Рената Польового ,  українського письменника і краєзнавця, інженера-винахідника, колишнього політв'язня, члена Української Гельсінкської спілки (1988).
Давайте відкриємо для себе іще одну сторінку історії міста!!!

 Запрошуємо до читання!!!
 Костянтинівська ЦМПБ завжди з Вами!!!
Читайте українською, читайте українське!!!



КЗК «ЦСПБ»
        Костянтинівська  центральна  міська публічна бібліотека

Велика людина, яка жила в Костянтинівці
Краєзнавча закладка 

     Народився 6 жовтня 1927 року в Москві, в сім'ї українських інтелігентів. Батько, Петро Родіонович Польовий, був землеміром, згодом гірничим інженером, мати, Олександра Павлівна Польова — вчителькою математики. Родина часто переїздила з місця на місце спочатку по селах Дніпропетровщини, де батько працював землеміром, а згодом, коли він перевчився на маркшейдера, — по копальнях Кривбасу. Ще малим Ренат пережив Голодомор. Навчався у різних школах. З початком німецько-радянської війни родина переїхала на Урал, де Ренат навчався в ремісничому училищі, працював токарем на військовому заводі. Потім навчався в сільськогосподарському технікумі.

У 1945 році Ренат Польовий був засуджений і до 1951 року відбував термін ув'язнення на Колимі. Там він зійшовся із членами ОУН та вояками УПА. Завдяки їм пізнав невідому історію визвольної боротьби українського народу. Після звільнення поселився на Кубані, де працював механізатором рибозаводу. Одружився на козачці Вірі Денисенко.

У 1953 році повернувся в Україну, на Донеччину. Оселився в місті Костянтинівка, працював скловаром на заводі скловиробів. Закінчив вечірній технікум та вечірній інститут за фахом інженера-механіка, працював конструктором, механіком, технологом. Розробив і впровадив кілька високоефективних винаходів із технології виробництва скляного волокна. Працюючи на заводі, зазнавав критики начальства за вживання української мови. Подорожуючи Україною, у 1970 році відвідав музей Івана Гончара, де познайомився і на довгі роки потоваришував з його власником.

У 1972 році був переведений на роботу до Київської науково-дослідної лабораторії базальтових волокон, де розробив удосконалену технологію виробництва волокон. У 1975 році, не знайшовши в лабораторії підтримки своїм новим технічним ідеям, перейшов працювати на Ірпінський комбінат «Прогрес», де розробив високоефективну технологію виробництва базальтового супертонкого волокна, яка була впроваджена на десятках заводів країни.

Знімаючи на кіноплівку панораму Києва для матеріалу, присвяченого 1500-літтю від дня заснування міста, у 1982 році трагічно загинув єдиний син Рената Польового — кінооператор Микола Польовий. У тому ж році Ренат став учасником народного хору «Гомін» під керівництвом Леопольда Ященка.

У 1995–1997 роках перебував у Ізраїлі, де розробляв технологію виробництва базальтового неперервного волокна. Цю роботу закінчив в Україні 2001 року. А вже наступного року він виїхав впроваджувати цю розробку в Південну Корею. Працював і в японській компанії.

В 1988 р. став членом Українського культурологічного клубу, невдовзі — членом Української гельсінської спілки, Української республіканської партії. З 1995 р. був членом Всеукраїнського політичного об'єднання «Державна самостійність України» та головою його Суду честі. З 1997 р. — член Історичного Клубу «Холодний Яр».

За своє життя Ренат Польовий здійснив 93 винаходи, написав 72 технічні статті у галузі виробництва скляних волокон. Його винаходи впроваджували в багатьох розвинених країнах світу. Отримуючи чималі кошти за раціоналізаторсько-винахідницьку діяльність, Ренат Польовий щедро жертвував їх на охорону пам'яток української архітектури, потреби УКК, УГС, УРП, Українську міжпартійну асамблею, ДСУ, редакцію газети «Незборима нація», історичний клуб «Холодний Яр».

Коштом Рената Польового вийшло й чимало книг. Окрім власних, він видав «Історію Смілого» Феодосія Сахна, «Республіку козаків» Григорія Нудьги, «Нариси з історії Кубані», «Багряні жнива Української революції», "Операція «Заповіт» Романа Коваля. Жертвував Ренат Петрович і на видання збірника «Героїзм і трагедія Холодного Яру», роману «Холодний Яр» Юрія Горліса-Горського, мемуарів «З воєнного нотатника» Якова Гальчевського, «За волю і честь» і «Коли кулі співали» Романа Коваля.

Помер 17 вересня 2008 року. Похований на 2-у Бучанському кладовищі поряд з могилою сина.

Ресурси  віддаленого доступу: 

Польовий Ренат Петрович  [Електронний ресурс]  // Вікіпедія– Електронні дані. –– Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%82_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
  , вільний  (дата звернення 11. 09 .2018 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.


"Тиха війна Рената Польового”[Електронний ресурс]  // Український погляд Електронні дані. –– Режим доступу: http://ukrpohliad.org/national-memory/ty-ha-vijna-renata-pol-ovogo.html ,  , вільний  (дата звернення 11. 09 .2018 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.


Великий Українець Ренат Польовий”[Електронний ресурс]  // Націоналістичний портал Електронні дані. –– Режим доступу: http://ukrnationalism.com/news/culture/2910-velykyi-ukrainets-renat-polovyi-foto.html ,вільний  (дата звернення 11. 09 .2018 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.


Ренат ПОЛЬОВИЙ КУБАНСЬКА Україна (Текст)Під загальною редакцією Романа Коваля”[Електронний ресурс]  //Українське життя в Севастополі  Електронні дані. –– Режим доступу:http://ukrlife.org/main/kubann/1content.htm ,  , вільний  (дата звернення 11. 09 .2018 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.

Ренат ПОЛЬОВИЙ КУБАНСЬКА Україна Кобзарі у моєму житті (Текст)Під загальною редакцією Романа Коваля”[Електронний ресурс]  //Український центр
,  , вільний  (дата звернення 11. 09 .2018 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.

Березін В Бутилянє, згадайте Рената Польового! ”[Електронний ресурс]  //Провинция  Електронні дані. –– Режим доступу: http://www.konstantinovka.com.ua/newspaper/donbas-ukrainskiy/butilyane-zgadayte-renata-polovogo ,  , вільний  (дата звернення 11. 09 .2018 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.

Краєзнавчу  закладку підготувала провідний бібліограф ЦМПБ Шпакова Н.








Обсудить на форуме