КЗК «ЦСПБ»

Центральна міська публічна бібліотека

Довідково - інформаційний сектор

 

 

           Донбас…Коли промовляєш ці слова, відразу постають перед очима безкраї степи, якими мандрували ще скіфи, високі терикони, які нагадують про те, що Донбас — столиця вугляного краю, чарівні голівки червоних троянд, які звеселяють око літнього дня. Це — наша рідна земля, наш  чарівний Донецький край, без якого ми не можемо  жити.   Час усе змінює, та не можна змінити ставлення людини до рідкого краю. Підсвідомо це розуміє кожен з нас. І переповнює серце гордість за те, що є на карті й у наших душах Донеччина, щедра, щира Батьківщина, вічна любов, вічна земля. Так і хочеться мені сказати словами В. Сосюри: 

        Хочу я, мій краю, для пісень про тебе Простору узяти у ясного неба, Барв і аромату — з квітів степових, Музики в природи, що кругом розлита, Ніжності у вітру, що цілує квіти, Щоб ти жив, мій краю, у піснях моїх. Щоб ти жив вічно...

 

1 - 110 років від дня народження К.Х. Клименка (1908), відомого донецького журналіста, краєзнавця, літописця Донецької залізниці, Почесного залізничника СРСР. В останні роки жив у м. Одеса.

 

 

9  - 115 років від дня народження Григорія Антоновича   Костоправа (1903-1938), відомого грецького поета, основоположника літератури греків Приазов'я.

Народився в сім'ї волосного писаря. З 1910 року навчався у дворічній школі, потім у маріупольському реальному училищі. Перші вірші почав писати ще в першому класі російською мовою. За оцінкою самого автора в «Автобіографії» в 1915–1921 роках він писав дуже багато, але навесні 1921 року знищив всі вірші (до 20 зошитів) і щоденник за 1915–1918 роки. У 1926 році покликаний до Червоної Армії, після демобілізації залишається в Маріуполі. З грудня 1927 року працює секретарем відділу кадрів на металургійному заводі ім. Ілліча. З 1931 року Георгій Костоправ починає писати румейською мовою. 7 листопада 1931 року вперше мовою греків Приазов'я була опублікована в газеті «Колехтивістис» присвячена громадянській війні поема Костоправа «Ламбос» — етапна публікація, з якої бере свій початок грецька література нового часу. У червні 1932 року стає співробітником літературної газети «Колехтивістис», випускає альманах «Неотита». Пізніше створює і очолює два літературних об'єднання поетів-початківців, які також пишуть румейською мовою. Серед його учнів Василь Галла, Антон Шапурма, Леонтій Кир'яков. Поступово у нього зав'язуються творчі контакти з Максимом Горьким, Максимом Рильським, Павлом Тичиною, Дем'яном Бєдним.На Першому Всесоюзному з'їзді радянських письменників 1934 року Костоправа приймають до Спілки письменників СРСР. Членський квиток № 152 йому підписував особисто Максим Горький, який очолював СП.З липня по листопад 1934 року працює над своєю другою поемою «Леонтій Хонагбей». В цій поемі використані історичні та легендарні матеріали з життя грецького народного поета-бідняка. Цього ж року поема друкується окремою книжкою. У 1934 та 1935 роках бере участь у конференціях радянських письменників, які пишуть грецькою мовою, у Ростові-на-Дону.

Свою третю і останню поетичну збірку «Калімера, зісімо!» Костоправ видає 1937 року. До цієї збірки увійшли як авторські твори (ліричні твори, вірші на політичні теми), так і переклади творів М. Горького, О. Пушкіна, В. Маяковського, Т. Шевченка, М. Рильського та П. Тичини. 1963 року збірка виходить російською мовою. Вперше переклав «Заповіт» Тараса Шевченка румейською мовою.

У 1936 році одружується на Ользі Євгенівні Маслаковій.Арештований в ніч з 23 на 24 грудня 1937 року в ході так званої «грецької операції». Розстріляний 14 лютого 1938 року. Реабілітований 1957 року.

Костоправ Георгій Антонович [Електронний ресурс]  //Вікепідія – Електронні дані. –– Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87   , вільний  (дата звернення 28. 10 .2018 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.

Г.А.Костоправ Сочинения. [Електронний ресурс]  //Тайфа – Електронні дані. –– Режим доступу: http://taifa.pp.ua/%D0%B3-%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2-%D1%81%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F/    , вільний  (дата звернення 28. 10 .2018 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.

 

 

11- 80 років від дня народження Анатолія Васильовича  Білоуса (Захлиста) (1938), донецького поета, письменника, публіциста, літературознавця, члена Національної спілки письменників України. Автор поетичних збірок "Причалы", "Моряна", "Паруса над степью", "Взморье" та ін. 

Анатолій  Васильович Білоус (Захліста) народився 11 листопада 1938 року в місті Маріуполь Сталінської, нині Донецької області. 1959 року закінчив Маріупольський металургійний технікум, 1978 року — Літературний інститут імені О.М.Горького в Москві.

У 1956—1978 роках працював слюсарем, інженером-механіком, стивідором заполярних морських портів, боцманом навчального судна.У 1985—1991 роках — кореспондент газет «Азовский моряк» і «Морской курьер». У 1993—1996 роках — оглядач газети «Приазовский рабочий». У 1996—1998 роках — редактор відділу культури газети «Мариупольская жизнь».Від 1998 року — на творчій роботі.Відповідальний секретар Маріупольської міської організації НСПУ.

Творчість

Пише російською та українською мовами. Друкується від 1964 року. Авторпоетичних збірок:

«Бегущий горизонт» (Донецьк, 1971),«Причалы» (Донецьк, 1973)

«Моряна» (Донецьк, 1977),«Паруса над степью» (Донецьк, 1985),

«Взморье» (Донецьк, 1988),прозових книжок: «Ветер с моря» (Маріуполь, 2001), «Взгляд души скорбящей», «Певец Великого луга»,

«Монастырский пруд», «Пепел Украины в огне».

Анатолій Білоус пише про дитинство та війну, працю рибалок і моряків, природу Приазов'я, про плавання до Кореї, Японії, Сингапуру, Італії та США. У періодиці опублікував літературознавчі статті про Тараса Шевченка, Дмитра Яворницького, Олександра Довженка та інших, а також статті політичного спрямування, зокрема про поневолення України після Переяславської ради.

Білоус Анатолій Васильович [Електронний ресурс]  //Вікепідія – Електронні дані. –– Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%83%D1%81_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 , вільний  (дата звернення 28. 10 .2018 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.

Писатель, поэт, журналист Анатолий Белоус: «Где равнины сменяет морская вода, между ними моя приютилась душа…»[Електронний ресурс]  //Приазовский рабочий  – Електронні дані. –– Режим доступу: http://pr.ua/news.php?new=43260 , вільний  (дата звернення 28. 10 .2018 р.). – Назва   з екрана .-Мова рос.

19 - 100 років від дня народження Дмитра  Савича  Папуша (1918-1997),   грецького поета. Народився в Маріуполі.