КЗК «ЦСПБ»
Костянтинівська центральна міська публічна бібліотека
Довідково - інформаційний сектор
СПОКУТА…
Василя
Гайдарівського
Біобібліографічна краєзнавча закладка
Шановні користувачі!
Влітку 2018 року у Києві була опублікована остання повість нашого земляка Василя Гайдарівського «Спокута». Остання повість Гайдарівського (справжнє прізвище Гайворонський) „Спокута” була видана зусиллями його дружини Софії Пилипенко в Філадельфії майже через 20 років після смерті автора. Символічною є дата публікації повісті – 1991 рік – рік проголошення незалежності Батьківщини письменника, який усе своє життя плекав мрію бачити Україну вільною. Робота над повістю тривала впродовж 1964-1972 років, а відразу після завершення твору письменник пішов із життя
Події роману відбуваються в 30-х роках в нашому краї, в період, коли більшовики почали згортати українізацію та репресувати її активістів та виконавців. Це історія української інтелігенції, яка була винищена, але намагалася якось співпрацювати з більшовиками. Роман має епіграф, дуже актуальний і для сучасних українців: "Ми не змогли скористуватися з обставин, і тому наш народ тепер спокутує..."
Сьогодні,напередодні 112 річниці з дня народження письменника Довідково-інформаційний сектор бібліотеки підготував біобіліографічну закладку «СПОКУТА… Василя Гайдарівського». Маємо надію, що матеріал підібраний для Вас буде цікавим і корисним.
Запрошуємо до знайомства.
Читайте українською у будь-якому форматі !!!
Завжди з вами : Довідково-інформаційний сектор бібліотеки!!!
Народився Василь Гайворонський 14 грудня 1906 року в нашому місті Костянтинівка . З 16 років почав працювати робітником на скляному заводі, багато займався самоосвітою, мріяв про вищу освіту. У юнацькі роки пробує писати нариси та оповідання. У цій справі його підтримував та заохочував земляк Фелікс Ковалевський. Твори початківця-робітника друкували в газетах "Молодший шахтар", "Кочегарка", у бахмутському журналі "Забой". Три роки студіював видавничо-друкарську справу у Московському технічно-мистецькому інституті.
У середині 20-х років Василь Гайворонський стає членом Спілки письменників Донбасу "Забой" та співробітником однойменного журналу. Молодий літератор активно включився у творчо-видавничу справу. Слід сказати, що в 1929-1934 роках він був заступником голови письменницької організації "Забой" та заступником головного редактора журналу "Літературний Донбас" (таку нову назву отримав на той час журнал "Забой"). Коллеги, та й просто добрі знайомі, які спілкувалися з В.Гайворонським, відмічали найпомітніші риси його характеру: "скромність, повна відсутність самореклами чи хизування своїм авторським стажем" (В.Біляїв). Пізніше, коли наш земляк опиниться за кордоном, це підтвердить і відомий літературознавець та редактор Василь Чапленко: "Понад двадцять років жив у нашому середовищі В.Гайдарівський, ніде він про себе не нагадував, а от видав дві книжки, і зразу всі побачили, що письменник неабиякої сили".
Ситуація на Донбасі на той час різко змінювалася. Національно-патріотичні сили зазнавали утиску, русифікація набирала обертів. У автобіографічних записах В.Гайворонський згадував: "На кінець 1933 року у нас у Донбасі мав відбутися з'їзд письменників. Але не мені, ні Баглюкові, ні комусь іншому з українських письменників бути на ньому не довелося…"
Нелегкі життєві дороги довелося пройти нашому землякові: довий час не міг приступити до літературної творчості, був безробітним, доводилося працювати вантажником в одному з видавництв, прибиральником у ресторані. У листі до літературознавця П.В.Одарченка Василь Гайворонський писав: "…Я справді намагаюсь писати так, щоб воно було цікаво людям читати, і часом це мені вдається. Але все моє нещастя в тому (як зрештою всіх еміграційних письменників), що я не мав, не маю і не буду мати можливості систематично працювати над творами, пишу інколи прихапцем, коли трапиться вільна година. А так працюючи, далеко письменникові до виявлення своїх спроможностей…".
В.Гайворонський потрапив за кордон уже сформованим письменником. Там він бере псевдонім - Василь Гайдарівський. Видає збірки оповідань і новел "Ще одне кохання" (1946), "А світ такий гарний" (1962), "Заячий пастух" (1962), пізніше в періодиці США з'являється ще декілька його оповідань. У рукописах мав повісті "Крадений батько", "Прокляте море" та роман без назви з шахтарського життя передвоєнного часу. Але книги потребували часу на доробку, творчого натхнення, коштів на видання, чого у Василя Гайдарівського майже не залишилося. Його мучила депресія, приходили хвилини розпачу, що часто трапляється з людьми надзвичайно чутливими та талановитими. А це призводило до запою. "Причин депресії у Василя було більше, ніж у багатьох його колег пера: арешт, ув'язнення та поневіряння в радянському пеклі, трагічна розлука з родиною під час воєнного лихоліття, невлаштованість життя на еміграції, і, особливо, свідомість диспропорції між власним талантом та обмеженою спроможністю його творчого застосування і виявлення). В.Гайдарівський покінчив життя самогубством 13 листопада 1972 року.
Література автора , яка є у фонді нашої бібліотеки :
Гайворонський В. Заячий пастух [Текст] /В. Гайворонський .-Донецьк,2010.-156с.
Гайдарівський, В. Спокута [Текст] // В. Гайдарівський. - К., 2018. - 272 с.
Література про життя та творчість Про Василя Гайдарівського:
Біляїв В. Шукач гарного світу (Василь Гайдарівський) [Текст] // „На неокраянім крилі...”. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. - С. 58-78.
Оліфіренко В. Уроки правди і добра [Текст]В.Оліфіренко - Донецьк: Донбас, 2001.
Закордонне українство i Донеччина, вчора, сьогоднi, завтра [Текст]/.-Донецьк : Україна- свiт,2008.-310с.
Пустова Ф. Структура твору „Непрошений гість” Василя Гайворонського [Текст] // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. - Донецьк: Український культурологічний центр, Східний видавничий дім, 2008. - С. 84-91.
Українська діаспора : лiтературнi постатi, твори, бiобiблiографiчнi вiдомостi [Текст] .-Донецьк:Схiдний видавничий дiм,2012.-516 с.
Статті із періодичних видань:
Романько В. Повернення на батьківщину Василя Гайворонського: До 100 річчя від дня народження В.А. Гайворонського// Донеччина.-2007.-5 червня. – С.4
Березін В. Свiт шанує письменника - костянтинiвця. /В.Березін. //Провинция.-2008.-14 января.-С.14
Березiн В. Хто не знає Гайворонського, той не розумiє Донбасу ./В.Березiн. //Провинция.-2009.-21 января.-С. 12 . Василий Гайворонский - патриот или прихвостень фашистских оккупантов.//Знамя индустрии.-2009.-12 февраля.-С.5.
Шередека В. Шануємо мiсцевi таланти. /В.Шередека // Знамя индустрии-2009.-12 мая.-С.6
Березин В. Кiндратiвка Гайворонського. /В.Березин // Провинция.-2009.-18 ноября.-С.12
Бредiхiн I. Костянтинiвка Гайворонського. /I. Бредiхiн // Провинция.-2009.-6 января.-С.13
Березін В. Кiндратiвка Гайворонського. /В.Бе резин // Донеччина.-2010.-12 сiчня.-С.2
Огнєва Л. Лiтературнi читання у Костянтинiвцi. /Л.Огнєва // Донеччина.-2010.-22 сiчня.-С.4
Березин В. Размышления над старыми фотографиями и картами. /В.Березин // Провинция.-2010.-27 января.-С.12
Кущенко Е. Кiндратiвка пiзнає "Заячого пастуха". /Е.Кущенко // Провинция.-2010.-3 марта.-С.4
Бредiхiн I. Селище Миколаївське /I.Бредiхiн // Провинция.-2010.-28 апреля.-С.13
Задорожня Л. Голодомор очима Гайворонського. /Л. Задорожня // Провинция.-2010.-8 ноября.-С.14
Четверта зустрiч шанувальникiв творчостi Василя Гайворонського // Провинция.-2011.-19 января.-С.15
Алтухов В.Четвертi Гайвороновськi читання. / В.Алтухов // Провинция.-2011.-26 января.-С.12
Анатоліїва М. Четвертi Гайворонськi читання. /М. Анатолiїва // Знамя индустрии.-2011.-1 февраля.-С.4 Гайворонський В. Наша мова./В.Гайворонський // Провинция.-2011.- 16 февраля.-С. 13
"Заячий пастух" об'єднає Україну. // Провинция.-2011.-16 ноября.-С.13
Березин В. Форум небайдужих згадав "iнкiв". /В.Березин // Провинция.-2012.-18 января.-С.13
Истории строки // Знамя индустрии.-2012.-20 ноября.-С.2
Кручинiна Є. Лист до Василя Гайворонського /Є. Кручинiна // Провинция.-2013.-16 января.-С.13.
Оратовська Т.Гайворонськi читання-2013 /Т.Оратовська // Знамя индустрии.-2013.-29 января.-С.2.
Брєдiхiн I. Рiздвяно-новорiчнi свята 1942 i 1943 рокiв у дзеркалi костянтинiвської преси. Частина 3. Святочний Гайворонський./I.Брєдiхiн // Провинция.-2013.-4 февраля.-С.13 .
Вiдбудовуємо Донеччину через вiдомих дiячiв // Провинция.-2014.-15 января.-С.13.
Аверин В. Информационная война. Константиновка /В.Аверин // НГ.-2014.-28 мая.-С.3
Бредiхiн I. Новорiчна казка. Як червона вогня на мавпа людському роду жити заважає. /I.Бредiхiн // Провинция.-2016.- 5 января.-С.12
Березин В. Костянтинiвка вiдзначає 110 рокiв з дня народження Василя Гайворонс кого. /В.Березин // Провинция.-2016.- 13 января.-С. 12
Березiн В. Гайворонський- це нашi 10 танкiв за перемогу над рашистами./В.Березiн // Провинция.-2016.- 20 января.-С. 12 .
Пухир М. Символ українського Донбасу. /М. Пухiр // Знамя индустрии.-2016.- 20 января.-С.17 .
Березин В. Украинский Бринкер , Иван Ивано вич. /В.Березин // Провинция.-2016.- 17 февраля.-С. 14 .
Школярi театралiзують Гайворонського. // Провинция.-2017.- 8 февраля.-С. 14.
Березiн В. Василь Андрiйович Костянтинівка Вас пам'ятає. /В.Березiн // Провинция.-2017.- 15 ноября.-С. 14 Березiн В. Нарешті останній роман Гайворонського видала його Вітчизна /В.Березiн //Провинция.-2018.- 15 августа.-С. 15
Бредiхiн I. Спокута /I.Бредiхiн // Провинция.-2018.-29 августа.-С.13
Ресурси віддаленого доступу:
Біобібліографічну закладку підготувала провідний бібліограф Шпакова Наталя.