КЗК «ЦСПБ»

Центральна міська публічна бібліотека

Довідково - інформаційний сектор

 

    16  січня – День пам’яті кіборгів.  Слово "кіборги", яким українці звикли називати оборонців Донецького аеропорту, ще більше стало сприйматись як синонім мужності та силі нашого воїна.  А колись поняття "кіборг" використовували лише в медицині й техніці, називаючи так біологічний організм, що містить механічні або електронні компоненти, і в науковій фантастиці – для позначення вигаданої істоти, напівлюдини-напівмашини.

    Є дві легенди щодо виникнення цієї назви. За першою, захисники аеропорту самі почали так називати себе, бо своїм виглядом і діями були схожі на героїв бойовиків кінця 1980-х – початку 1990-х років. За іншою легендою, це слово щодо наших бійців вжили вороги. Після декількох тижнів запеклих боїв за аеропорт із застосуванням "градів", важкої артилерії вони так і не змогли "вибити" наших воїнів з аеропорту. Тоді були перехоплені декілька розмов по радіозв’язку сепаратистів і російських військових. Вони казали, що не розуміють, хто їм протистоїть, що це за істоти, чому їх не беруть гармати, як вони виживають після таких сильних обстрілів і знову відкривають вогонь. Мовляв, "це не люди, це – кіборги".

 

 

    Дія роману починається в Аеропорті й розгортається похвилинно протягом останніх п’яти днів понад 240-денної облоги. Хоча роман заснований на реальних фактах, усі персонажі – плід художнього вимислу, як і назва Аеропорту. Маленький український гарнізон Аеропорту денно й нощно відбиває атаки супротивника, який значно переважає його у живій силі й техніці. Але тут, у цьому зруйнованому до підвалин Аеропорті, підступні й жорстокі вороги зіштовхуються з чимось неочікуваним і неймовірним. Із кіборгами. Вороги самі так назвали захисників Аеропорту за їхню нелюдську живучість та впертість приречених. Кіборги, своєю чергою, ворогів прозвали орками. Разом із кіборгами в Аеропорті перебуває американський фотограф, який через низку причин переживає цю необов’язкову війну як особисту драму. Його очима, наче в калейдоскопі, в перервах між боями в Аеропорті читач також побачить усю історію того, що об’єктивні історики назвуть не інакше як російсько-українською війною. «Аеропорт» – це не хроніка, не розслідування, не літопис. Це художній вимисел, заснований на реальних фактах. У книзі багато персонажів, багато переплетених драматичних сюжетних ліній. Роман не тільки і не стільки про війну. Він і про любов, про зраду, пристрасть, ненависть, лють, ніжність, відвагу, біль і смерть. Іншими словами, про наше сьогоднішнє й учорашнє життя.

 

 

Стеблівський Є . Кіборги. Сага про воїнів: роман/Є.Стеблівський .-К.: Ярославів Вал.-264с.

Це одна з перших художніх книг про війну на Донбасі. Книга, яка бере за серце. Герої роману — юнаки-студенти, які пішли захищати країну. Адже головний герой, Славко Рудинський, знає, що він нащадок легендарного холодно-ярського отамана Рудя, і так само, як його прадід, йде в бій під гаслом "Воля аб смерть!” Роман розповідає про козацький дух, що спить у кожному з нас, аж доки не прокинеться. Справжні герої виростають із крові своїх попередників: Гонти, Богуна, Болбочана, Коновальця, Шухевича… І вони знову виросли, — на книжках про Хмеля і Сагайдачного, про запорожців і упівців, про гайдамаків, холодноярців і січових стрільців. Виросли — і стали у Донецькому аеропорту проти споконвічного ворога. Це захопливий український бойовик про Батьківщину і кохання, які сильніші за смерть. Украй драматична історія війни Рудя і його семи побратимів із розвідувального взводу Старого. Рудь, Андріано, Кеп, снайпер Кохана, Дир, Єльчик, Старий, Америка — почали свою війну під Слов’янськом і пройшли пекельний шлях до Донецького аеропорту. Один із них загинув, рятуючи побратима на полі бою, другий — під час виходу з оточення з сектору "Д”, третій — в боях за аеропорт… Руд чекає з війни його кохана дівчина — Іванка — і, не витримавши напруги невідомості, приїжджає до нього на фронт разом з волонтерами…

 

 

«Люди й кіборги» — документальна театралізована Оповідь про російську агресію в Україні та оборону Донецького летовища як одну з найдраматичніших та глибоко символічних сторінок нинішньої війни, евфемістично йменованої "АТО”. Громадянська належність авторів до різних країн (Італія, Україна) дає їм змогу об’ємніше побачити й різнобічно показати читачеві, що відбувається не тільки в Україні, а й у Європі ХХІ століття після Революції Гідности на Майдані. В формленні видання використані фото учасників АТО.

Провідний бібліограф ЦМПБ Шпакова Наталя.