КЗК «ЦСПБ»
Центральна міська публічна бібліотека
Довідково - інформаційний сектор
Знайомтесь : наш земляк, український актор - Ануров(Онуров) Олександр Герасимович
Краєзнавче дос’є
«Чудова моя професія! Мати право виходити на сцену, устами героя висловлювати свої думки. І якщо твоя гра торкнеться серця глядача, то – велике щастя».
(О. Ануров. З інтерв`ю. 1985 р.)
Ануров Олександр Герасимович (Онуров; народився 21 квітня 1914, Костянтинівка, Катеринославська губернія — помер 3 жовтня 1995, Київ, Україна) — український актор, 1976 — народний артист УРСР. Нагороджений орденом «Знак Пошани» — 1967 та 26 мелалями, з них — «За оборону Сталінграда» — 1942, «За перемогу над Німеччиною» — 1945, за доблесну працю" — 1965. 1932 року закінчив Київський художній інститут, у 1936–1939 роках служив в армії.
Працював у театрах:
1933-34 театр м. Костянтинівка
1934–1936 — Вседонецький музично-драматичний театр (Сталіно),
1935 1936 – Вінницький театр драми
1939–1942 — Центральний театр Радянської армії, Москва,
1942–1944 — Театр Червоної армії Південно-Західного фронту,
1944–1953 — Одеський театр Червоної армії,
1953–1995 — актор Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки.
Знімався у кіно
1956 — «Полечко-поле»,
1957 — «Правда» — Дзержинський,
1958 — «НП. Надзвичайна подія»,
1958 — «Прапори на баштах»,
1958 — «Проста річ»,
1958 — «Вогняний міст»,
1959 — «Це було весною»,
1960 — «Рятуйте наші душі»,
1960 — «Кров людська — не водиця» — Симон Петлюра,
1960 — «Фортеця на колесах»,
1961 — «З днем народження»,
1962 — «Останні»,
1964 — «Зірка балету»,
1965 — «Хочу вірити»,
1968 — «Гольфстрім», в епізоді,
1968 — «Розвідники»,
1970 — «Шлях до серця»,
1971 — «Де ви, лицарі?»,
1972 — «Пізнай себе»,
1972 — «Сімнадцятий трансатлантичний»,
1972 — «Не пройде і року…»,
1974 — «Важкі поверхи»,
1975 — «Народжена революцією», «Шість днів», 5 серія,
«Дума про Ковпака» — 1973, 1975, 1976,
1977 — «Талант», в 4-й серії,
1978 — «Господиня» (фільм-спектакль),
1979 — «Прихована робота»,
1981 — «Жінки жартують серйозно»,
1981 — «Старі листи»,
1981 — «Танкодром»,
1982 — «Ніжність до ревучого звіра»,
1982 — «Шпаки»,
1983 — «Довге відлуння» (по твору Анатолія Михайленка),
1992 — «Про безтямне кохання, снайпера та космонавта».
Серед театральних робіт
Давид Васильєв «Давним-давно» Олександра Гладкова, 1955,
Солоний — «Три сестри» Антона Чехова, 1955,
«Дерева помирають стоячи» Алехандро Касони, 1956,
Беркут — «Гроші» Анатолія Софронова, 1956,
Джонатан — «У пущі» Лесі Українки, 1957,
Ружевський — «Соло на флейті» Івана Микитенка, 1959,
Серебряков — «Дядя Ваня» Чехова, 1960,
Орел — «Нас десь чекають» Олексія Арбузова, 1963,
Лагунов — «Іду на грозу» Данила Граніна, 1963,
Кліщ — «На дні» Максима Горького, 1963,
Микола Жученко — «Київський зошит» Вадима Собка, 1963,
Трохим — «Шануй батька свого» Віктора Лаврентьєва, 1964,
Альба — «Дон Карлос» Фрідріха Шиллера, 1965,
Коваленко — «Далекі вікна» Вадима Собка, 1967,
Олександр Машков — «Традиційний збір» Віктора Розова, 1967,
Лихобор — «Друге побачення» Собка, 1972,
Доктор Макаров — «Варвари» Максима Горького, 1974,
Прохор — «Генерал Ватутін», Любомира Дмитерка, 1974,
Розкудланий чоловік — «Вечірнє світло» Арбузова, 1975,
Шабельський — «Іванов» Антона Чехова, 1976,
Доктор Бергман — «Надіятися» Юрія Щербака, 1979,
Дід — «Не був, не входив, участі не брав» Юрія Макарова, 1982,
Доролнов — «Пізнє кохання» Олександра Островського — 1982,
Веллер Мартін — «Гра в джин» Дональда Кобурна, 1984,
Корній Яковлєв — «Я прийшов дати вам волю» Василя Шукшина, 1984,
Кукін — «Жанна» Олександра Галіна, 1989,
Отець Віссаріон — «Савва» Леоніда Андреєва, 1990.
Зверніться до таких джерел:
Склала : провідний бібліограф ЦМПБ Шпакова Н.
Комп’ютерна верстка : провідний бібліограф ЦМПБ Шпакова Н.
