Сьогодні багато кримчан, вимушених покинути півострів після його окупації Росією, переживають змішані почуття − День Автономної Республіки Крим вони відзначають далеко від малої батьківщини. Велика частина вимушених переселенців − представники кримськотатарського народу, які з самого початку чинили опір сепаратистським проросійським силам і донині докладають зусиль для деокупаціі Криму.

   Українці співчувають представникам кримсько–татарського населення. З метою збереження та збагачення національних культурно-історичних традицій, звичаїв та обрядів кримсько–татарського народу в Центральній публічній бібліотеці на абонементі для юнацтва 31 січня було презентовано театралізовану виставу «Кримськотатарська легенда про русалку та про  фонтан біля Місхору», учасниками якої стали учні 11–Б класу Костянтинівського закладу загальної середньої освіти І - ІІІ ступенів № 13. Ця подія відбулася в рамках засідань Бібліо-Art–студії «Мельпомена» (вчителька  Вікторія Володимирівна  Шопен).

  На заході також були присутні соціальні партнери бібліотеки: старший солдат Костянтинівського Міського об’єднаного військового комісаріату Василь Володимирович Лавров та член літературного об’єднання «Дзеркало» Михайло Йосипович Милий.

  Провідна бібліотекарка абонементу для юнацтва ЦМПБ Людмила Вячеславівна Черняєва розповіла про події, які відбувалися 20 січня 1991 року. Її розповідь доповнив старший солдат Василь Володимирович Лавров. Він повідомив про департацію і нелегку долю кримських татар. 

   Але всі чекали на виставу.  Дійство розпочалось. 

   Ведуча  - Дар’я Галас розповіла легенду кримських татар. У давні часи, коли весь Південний берег Криму належав ще турецькому султану, жив в селі Місхор скромний трудівник Абій-ака (Влад Половий). Він мав славу чесного, мудрого і працьовитого, і користувався тому великою пошаною і повагою у всіх односельчан. Але все дбайливіше, всього ніжніше, вирощував він свою єдину дочку, свою чорнооку Арзи (Юлія Каплій ).  Але уважніше всіх придивлявся до Арзи хитрий старий Алі-баба (Ігор Сафронов). Ще з тих пір, як вперше побачив її біля дерев на самому березі моря, коли вона набирала воду в мідний глечик. Багато місхорських женихів надсилали до Абій-акаю, але сміявся старий і ховалася Арзи. І ось прийшов день, коли красень Емір-Асан (Владислав Науменко) надіслав сватів до чарівної Арзи, дочки Абій-ака. Нарешті старий Абій-ака вирішив поводитися. 

   Насувався Курбан-байрам, свято, коли в селі грають весілля. На четвертий день Курбан-байраму було призначене весілля Арзи. Вночі її відвідували важкі сни; здавалося їй, ніби дивляться на неї в упор чиїсь недобрі чужі очі. Скрикувала Арзи і прокидалася з переляку. В черговий раз вона була вбрана в строкатий Антер нареченої і тихенько вийшла з хатини. В останній раз захотіла вона побачитися і попрощатися з дорогим для неї фонтаном і морським берегом.

   Взяла вона свій мідний глечик-гугум, накинула на себе чадру і спустилася до фонтану. 

   Раптом щсь ворухнулося над самою її головою, і дві чіпких руки обхопили тонкий стан нещасної дівчини, накинули їй плащ на голову і скрутили його так туго, що вона не в силах була видати більше ні звуку. Алі-баба тріумфував. Нарешті йому вдалося здійснити мрію свого жадібного, злочинного серця, викрасти таку жінку, яка, ставши окрасою палацу самого султана, принесе йому багатство і шауа. Знавіснілий від жаху і горя прибіг батько Арзи на крик своєї дочки, але було вже пізно - фелюга Алі-баби вже погойдувався в хвилях, несучись до далекого Стамбулу.

 Все село огласилось криками.Улюблений її фонтан, у якого відбулося злу справу, перш весело дзюрчав і давав рясну вологу, став вичерпуватися, зменшуватися і, нарешті, закапав важкими крапельками, як гіркими сльозами. Але один раз на рік, рівно в річницю викрадення красуні Арзи, в той же вечірній весняний час, починав фонтан струмувати сильніше. В цей час з тихих хвиль виходила мешканка морських безодень - русалка з немовлям на руках. 

  Але одного разу приїхали купці зі Стамбула і розповіли про те, хто була русалка. Коли розбійник Алі-баба привіз нещасну Арзи в Стамбул, удача його залишала. Не встиг він вивести заплакану красуню на невільничий ринок для продажу в гарем якогось паші. Рівно о річницю того дня, коли руки розбійників-піратів схопили її на далекому кримському березі у улюбленого фонтану, піднялася Арзи з дитиною на кутову вежу султанського сералю і кинулася в золоті хвилі Босфору. У той же вечір сумна русалка з немовлям підпливла вперше до фонтану біля берега.

   У виставі приймали участь також учні: Єлізавета Новікова, Євген Станішевський, Олександр Круговий і Захар Харламов.

  Присутнім дуже сподобалася вражаюча і цікава гра юних театралів. 

  Із власним віршем виступив член літературного об’єднання «Дзеркало» Михайло Йосипович Милий.

   Учні пригадали легенди Криму і всі разом сфотографувалися напам’ять. 

     Людмила Черняєва, провідна бібліотекарка центральної міської публічної бібліотеки