Шановні читачі!
ХХ століття увійшло в історію української літератури як століття поезії. У читацькій пам’яті лишаються не окремі рядки чи навіть вірші, а постаті поетів, і одними з найяскравіших є поети-шістдесятники – Д. Павличко, М. Вінграновський, І Драч, В. Симоненко. На чолі цієї невеликої когорти ми бачимо постать жінки – Ліни Костенко, яка стала символом честі і відваги. Сьогодні ми відчинимо двері в дивовижно яскравий світ художнього слова видатного українського митця Л. Костенко. На нинішньому поетичному олімпі України серед інших майстрів слова вже кілька десятиліть живе вона як “нерозгадане чудо”, “голос народу”. Вслухайтесь у Слово Поета, серцем доторкніться його чар, вдумайтесь у глибокий зміст – і вам відкриється багато таємниць, життєвих і поетичних. Отже, запрошуємо вас у поетичний світ Л. Костенко. А допоможе здійснити подорож віртуальна книжкова виставка “Поезія – це завжди неповторність”.
Розділ “Митцю не треба нагород, його судьба нагородила”
“Спасибі вам за побажання злетів
Лечу на перебитому крилі
В Червону книгу запишіть поетів
Поети теж зникають на землі!”
(Ліна Костенко)
“Ви думали – поет ні за холодну воду.
Сидить собі поет, пописує “стишка”.
Поети – це біографи народу,
А в нього біографія тяжка.
(Ліна Костенко)
Ковалевський О. В. Ліна Костенко: Нарис творчо-світоглядної біографії. Вид. 2, перероб. і доп./ О. В. Ковалевський – Харків: Прапор, 2004. – 192с.
В нарисі простежуються впливи екзистенціалізму та традиційної вітчизняної філософії серця на творчо-світоглядну еволюцію видатної української поетеси Ліни Костенко, на широкому матеріалі розглядається проблема стосунків шістдесятників і радянського тоталітаризму, аналізуються взаємозв’язки історичного й природного в ліриці Ліни Костенко, психологічний комплекс “вірності – зради” в її ліро-епічних творах, визначається місце поетеси в духовно-культурних координатах сучасності.
Переверзева О. Закрытые знаменитости. Лина Костенко внутренняя эмигрантка /О. Переверзева //Женский журнал. – 2005. - №12. – С. 146.
У украинской поэтессы номер один есть основания смотреть на жизнь сквозь трагическую призму. После яркого успеха первых поэтических сборников в конце пятидесятых она, по воле цензоров “замолчала” на целых 16 лет. Два следующих сборника были рассыпаны на стадии верстки.
Лина протестовала единственным доступным ей способом – сухими голодовками. И продолжала писать в стол. А еще – подписывала протестные письма и присутствовала на процессах против “украинских националистов”. Уже тогда она держалась особняком в богемной среде: “Я не тратила время на посиделки в президиумах – меня ведь не существовало в официальной литературе, - на писательские тусовки, рестораны и кафе “Эней”. У меня были только работа за письменным столом и семья”.
Казалось бы, распад СССР должен был вселить в поэтессу новые надежды, но она мрачно предрекла наступление циничной эпохи, сочла украинскую независимость “декоративной” и снова отказалась от публичных выступлений, уйдя во “внутреннюю эмиграцию”. От ордена Ярослава Мудрого, которым ее наградил тогдашний президент Кучма, Лина Васильевна отказалась. Единственными ее “выходами в свет” были регулярные экспедиции в Чернобыльскую зону вместе с дугими представителями интеллигенции и журналистами. Она нарушила обет молчания накануне президентских выборов, став доверенным лицом Ющенко.
Гойденко О. Лина Костенко: Жизнь в слове /О. Гойденко //Порадниця. – 2010. – 18 марта. – С.1-2.
Стихи Лины Костенко
Поучают: “Не бій у сполох в невідмитий дзвін”;
Тревожатся: “Чи нас Господь почує усіх разом, коли так просить кожен про своє”;
Вселяют уверенность: “Немає часу на поразку”;
Учат: “Поразка – це наука.. Ніяка перемога так не вчить”;
Предостерегают: "Здушили сльози – не виходь на люди. Болить душа – не виявляй на вид”;
Вдохновляют: “Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть”;
Учат нежности и любви: “Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є, Моя душа й від цього вже світає”.
Корнелюк И. Гордая совесть нации /И. Корнелюк //2000. – 2010. – 12-18 марта. – С. А1, 6-7.
Розділ “Хай буде легко.
Дотиком пера.
Хай буде вічно”
“Чи й справді необхідно,
Щоб жінка була мужня?
Спасибі вам, спасибі за цей пріоритет.
Поетам всіх віків була потрібна Муза
А жінці хто потрібен, якщо вона – поет?”
(Ліна Костенко)
Публікації творів Л. Костенко:
1957 – виходить перша збірка поезій “Проміння землі”;
1958 – друкується збірка “Вітрила”;
1961 – видається збірка “Мандрівки серця”;
1963 – збірка “Зоряний інтеграл” так і не побачила світу;
1976 – створена збірка “Княжа гора”, але до читачів вона не допущена;
1977 – друкується збірка “Над берегами вічної ріки”;
1979 – виходить з друку роман у віршах “Маруся Чурай”;
1980 – видається збірка “Неповторність”. Ліна Костенко нагороджується Шевченківською премією за роман “Маруся Чурай” та збірку “Неповторність”;
1987 – видаються збірка “Сад нетанучих пісень”, книжка для дітей “Бузиновий цар”;
1989 – виходить з друку найповніше видання поезій Ліни Костенко за останні роки –збірка “Вибране”;
1994 – за надруковану італьянською мовою “Інкрустації” нагороджена премією ім. Петрарки;
1995 – історичний роман “Берестечко”.
Костенко Л. В. Маруся Чурай: Історичний роман у віршах /Л. В. Костенко. – К.: Дніпро, 1982. – 136с. – (Серія “Романи й повісті”, №2).
Роман у віршах відомої української поетеси Ліни Костенко присвячено легендарній Марусі Чурай. Показуючи життя українських міст і сіл періоду визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького, авторка створює широку галерею народних образів. Перше видання роману було здійснене видавництвом “Радянський письменник” у 1979 році за редакцією Олександра Підсухи.
Костенко Л. В. Поезія. Маруся Чурай: Посібник для 11 класу /Автор-укладач Казакова В. О. – Харків: ранок, 2000. – 64с.
Даний посібник створено на допомогу учням 11 класу і вчителям української літератури у вивченні творчості Л. Костенко, зокрема роману у віршах “Маруся Чурай”.
У книзі Ви знайдете стислий переказ роману, докладний аналіз твору у відповідності до програми, біографічну довідку про письменницю, зразки учнівських творів, а також добірку віршів поетеси, передбачених новою програмою.
Призначений для учнів 11 класу загальноосвітніх шкіл, абітурієнтів, вчителів української літератури.
Поезія: Ліна Костенко. Олександр Олесь. Василь Симоненко. Василь Стус. – 2-ге вид., доп.. – Київ: Наук. думка, 1999. – 272с.: портр. – (Б-ка школяра).
До книги увійшли поетичні твори видатних поетів України – Ліни Костенко, Олександра Олеся, Василя Симоненка, Василя Стуса, як рекомендовані шкільною Програмою з української літератури для текстуального й оглядового вивчення.
“Все, що буде, було і що є на Землі,
і сто тисяч разів уже бачене й чуте,
сірі вузлики ранку – твої солов’ї,
все це тільки одне нерозгадане чудо.
Знаюсклад біосфери, структури кислот,
Все, що є у природі, приймаю як даність.
Я, людина двадцятого віку, - от
Зачудована, бачу лише первозданність!”
(Ліна Костенко)
Костенко Л. В. Берестечко: Історичний роман /Л. В. Костенко – Київ: Український письменник, 1999. – 157с.
Це книга про одну з найбільших трагедій української історії – битву під Берестечком. Написана ще в 1966-67 роках, вона згодом не раз дописувалась на всіх етапах наступних українських трагедій – і після поразки 60-х років, і в безвиході 70-х, і в оманливих пастках 80-х. На сьогодні, вже в незалежній Україні, в часи, коли вона стоїть перед загрозою вже остаточної поразки, - ця книга з необхідності бути написаною переросла для автора в необхідність бути опублікованою.
Костенко Л. Вірші /Л. Костенко //Українська література: Хрестоматія для 11 класу. – Донецьк: ВКФ “БАО”, 1998. – С. 122-125.
Розділ “Життя іде і все без коректур”
“А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт...”
(Ліна Костенко)
Никанорова О. І. Поезії одвічна висота: Літературно-критичні статті /О. І. Никанорова – К.: Рад. письменник, 1986. – 245с.
До книжки українського критика ввійшли статті, присвячені творчості відомих майстрів української поезії Василя Мисика, Миколи Бажана, Дмитра Павличка, Василя Симоненка, Ліни Костенко, літературні портрети Ірини Жиленко і Ганни Світличної.
Автор спробував окреслити своєрідність у нинішній літературі поетичну індивідуальність Ліни Костенко.
Шпиталь А. Книга болю з проблиском надії /А. Шпиталь //Слово і час. – 2000. - №1. – С.44-46.
Ім’я Ліни Костенко, “Цариці поезії в Україні” (Дж. Луцький, США), лауреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка та літературної премії імені Франческо Петрарки, врученої як “Спеціальна премія світовій поетесі Ліні Костенко”, першої лауреатки премії імені Олени Теліги, почесного професора Національного університету “Києво-Могилянська академія” та багатьох університетів світу, постійної учасниці експедицій у Чорнобильську зону щодо дослідження та збереження етнічно-культурного пласту Полісся, вийшло за межі української літератури.
Використовуйте інформаційні ресурси нашої бібліотеки.