У 1960-і роки ХХ ст. почалась ера пілотованої космонавтики. 12.04.1961 - Юрій Гагарін був першим в історії людства, хто здійснив політ в космічний простір. 18.03.1965 - Олексій Леонов першим вийшов у відкритий космос. 20.07.1969 - Ніл Армстронг перший ступив на Місяць.

З 1968-го Костянтинівка розвивалась по єдиному генеральному плану. В лівобережній частині забудовувались нові мікрорайони. Однією з центральних вулиць став бульвар Космонавтів, що простягнувся від Ціолковського до Громова.

У 1981 році до 20-річчя з дня першого польоту людини в космос будинок №14 по бульвару Космонавтів вирішили прикрасити мозаїчним панно «Підкорювачам космосу». Виконано воно було групою художників-монументалістів Євгеном Орліковим, Віталієм Мироновим, Олександром Газовським.

Орліков Євген Йосипович (16.08.1941) Закінчив Дніпропетровське державне художнє училище в 1963 році, а також Київський державний художній інститут в 1968 (кафедри В. Чеканюка, Т. Яблонської). Член Національної спілки художників України (1982), Заслужений художник України (1996). Працював в галузі декоративно-монументального мистецтва (мозаїка, вітраж, розпис, сграффіто, рельєф), сакрального мистецтва, станкового живопису, графіки.

Миронов Віталій Спиридонович (16.07.1934-2014) Художник-монументаліст. Закінчив Свердловське художнє училище. У 1967 році закінчив факультет монументально-декоративного розпису Ленінградського вищого художньо-промислового училища ім. В.І. Мухіної. Дипломна робота – виготовлення ескізу розпису брандмауеру. Направлений у Донецький художньо-промисловий комбінат.

Газовський Олександр (1950 - кін.2000-х) Закінчив факультет монументального живопису Харківського художньо-промислового інституту. Деякий час там викладав.

Зі слів Євгена Орлікова: «Познайомились ми під час роботи у Донецькому художньо-промисловому комбінаті, виконуючи сотні замовлень по Донецькій області. Ідея зобразити космонавтів у Костянтинівці належала Віталію Миронову і була затверджена на художній раді у Києві у 1980 році. Смальту отримували у спеціальних брикетах з Лисичанського скляного заводу, самі кололи на шматочки потрібного розміру. Працювали вручну, на звичайних лісах, піднімаючи самотужки відра з цементним розчином і смальтою. Робота зайняла майже рік».

Мозаїчне панно «Підкорювачам космосу» займає поверхню з другого по п’ятий поверхи і має площу у 50 квадратних метрів, де закодована розповідь про костянтинівців склоробів, робітників заводу та науковців НДІ «Автоскло», що працювали на оборонно-промисловий комплекс, зокрема над виготовленням скла товстих номіналів, що використовувалось для заготовок ілюмінаторів.

У композиції мозаїки присутня яскраво виражена дія: у центрі кола, що символізує ілюмінатор, зображено двоє льотчиків-космонавтів, чоловіка і жінку. Вони тиснуть один одному руки під час польоту у космічній невагомості.

Реальна історія. У червні 1963 року під час справжнього польоту космічних кораблів «Восток-5» і «Восток-6» пілотованих льотчиками-космонавтами Валерієм Биковським і першою жінкою-космонавтом Валентиною Терешковою сталося так, що Валентина від перенавантажень заснула і не вийшла на зв’язок. Із-за несправностей у автоматиці її корабля виник ризик не повернутися на Землю. На допомогу прийшов Валерій, йому вдалося розбудити космонавтку по внутрішньо-орбітальному зв’язку між кораблями. Технічні помилки «Восток-6» були виправлені і пройшло вдале приземлення.

Детальніше: https://www.facebook.com/profile.php?id=100022616931462&__tn__=%2CdCH-R-R&eid=ARDQfTDqU0TnFMPB8PFEe51zs-5zWzuSPBtcjO9-JgWb5jS75nfJ_MDpQZrgbRuk4t8zsmFtBbDw9zMn&hc_ref=ART1wjxNpsSas9H4gCutMpANMoFEAg0xAUoieb7mTPCLYIy0vYMpIHjerucujXbJMCI&fref=nf