Центральна міська публічна бібліотека
Довідково - інформаційний сектор
Вадим Семернин «Река Торец кому известна?
Былин о ней, сказаний нет…»
«Від Олексія Фарбера до Сергія Жадана. Про Костянтинівку в поезії»
Створимо разом сторічну, поетичну історію міста!!!
#Краєзнавчий літературний флешмоб до 150 річчя міста
Шаановні користувачі!
Довідково-інформаційний сектор Костянтинівської центральної міської публічної бібліотеки розпочинає збір текстів віршів про наше місто Костянтинівку. Ми запускаємо краєзнавчо-літературний флешмоб у соціальних мережах і маємо надію, що ви, наші читачі, допоможете нам і підтримаєте наш флешмоб : «Від Олексія Фарбера до Сергія Жадана. Про Костянтинівку в поезії». Надсилайте нам свої вірші, або матеріал про людей, які присвятили поетичні рядки нашому місту та їхні твори .
Створимо разом сторічну, поетичну історію міста!!!
Довідково-інформаційний сектор бібліотеки завжди з Вами!!!
Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 6-16-70
e-mail: konstlib@ukr.net
Река Торец кому известна?
Былин о ней, сказаний нет.
Вадим Миколайович Семернін народився 26 жовтня 1933 року в Костянтинівці Донецької області.
Було важке воєнне дитинство, були щасливі шкільні роки, і була заповітна мрія - мрія про морську службу і про море. Ось чому пішли навчання в Саратовському морському підготовчому училище, а потім і навчання у Вищому військово-морському училищі в Ленінграді.
Але поряд з мрією про море жила, росла й міцніла інша мрія - писати вірші і пісні. Закінчивши військову службу, Вадим Семернін вступив до Літературного інституту імені О.М.Горького і цілком присвятив себе літературній праці. Після закінчення інституту в 1960 році в світ виходить перша книжка віршів молодого поета «Сині широти».
Основною тематикою творчості поета Вадима Семерніна завжди залишалося і було море, він їй залишається вірним всі свої роки роботи в літературі, він пише вірші про нелегку службу моряків, їх боєготовності та відданості Батьківщині, про їх розлуки і зустрічі з улюбленими, про красу рідної землі. Автор поетичних книг: «Рисунок на асфальте», «Дерево», «Земная палуба» та ін. На вірші Вадима Семерніна написано чимало пісень, в тому числі до українських кінострічок: «Акваланги на дні» (1966), «Вершники» (1972, т/ф, 2 а).
ТОРЕЦ
Река Торец кому известна?
Былин о ней, сказаний нет.
А всё же там – признаться лестно –
Есть в школе местной
Мой портрет…
И не сочтёт Торец виною
То, что я плавал по Оби,
На север двигался с Двиною,
Что в Енисей войти любил.
На Волге-матушке рыбачил,
О Каме песню написал.
Что много Днепр для сердца значил:
Он душу прошлым напитал!
Сменялись дни.
Менялась внешность.
И вот я дома наконец.
Как мать, забывшая про нежность,
Стоит заснеженный Торец…
Но этой речки неизвестной
Мне никогда не позабыть,
Иной не быть моей невестой,
Другую так не полюбить.
А снег – весною он растает,
А лёд – он тронется вконец…
И где-то в Тихий Дон впадает
Неименитый мой Торец!
ОТПЛЫТИЕ
Рисует мне память живая
Родной стороны деревца:
Жара. Тополя, изнывая,
Склоняются к водам Торца.
Смех матери, выдавший слезы,
Далекая песня отца
И солнечных зайчиков звезды
На синей равнине Торца.
И вновь озаренье немое:
Вода и вода без конца.
Меня уносящая в море,
Волна небольшого Торца.
О парус мечты моей, взвейся!
Простите родные сердца.
И вдоль убегающих рельсов –
Протяжная лента Торца.
Она – на моей бескозырке,
В закваске морского словца,
На тельнике тщательной стирки
Та синяя лента Торца
#Краєзнавчий літературний флешмоб до 150 річчя міста . Вадим Семернин