Балка Кравецька – геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення. Розташована на південно-східній околиці села Іванопілля Костянтинівського району Донецької області. Загальна площа заказника складає 15 га. Статус пам’ятки природи присвоєно розпорядженням Ради міністрів Української РСР №780-р від 14 жовтня 1975 року.

Балка Кравецька – частина регіонального ландшафтного парку «Клебан-Бик». Місцевість являє собою скелеподібне оголення араукарітової світи верхньокам’яновугільних відкладень. Оголення у вигляді дрібно роздроблених частинок дерев араукарій, які змішані з пісковиком. Висловлюючись простіше, у балці є виходи гірських порід, на яких зустрічаються фрагменти скам’янілих дерев.

«Дивлячись на ці незвичайні виходи древніх порід, відчуваєш себе мандрівником у далекі незвідані країни або світи» – зазначає біолог-дослідник РЛП «Клебан-Бик» Галина Семеніхіна.

І справді, ці кам’яні глиби, що вільно лежать на землі, мають дивовижний вигляд. Вони відрізняються кольором та розміром: сірі з зеленуватими чи червоні з чорними вкрапленнями, великі, середні, малі. Рельєф балки хвилястий: рівнинний степ тут змінюється пагорбами та неглибокими ярами. Подекуди землю покрив байрачний ліс. На східній околиці балки встановлена монументальна плита.

Жителі найближчих населених пунктів (сел Іванопілля та Плещіївка) з покоління до покоління передають легенду про виникнення назви балки. Вони стверджують, що назва пішла від імені місцевого різьбяра Кравця, який у балці добував каміння.

Існує думка, що формування балки розпочалося в середині девонського періоду палеозойської ери, коли на місці сучасного Донецького кряжу у земній корі утворилася величезна Дніпровсько-Донецька западина. З півночі та північного сходу підступало море. Воно хлинуло у западину – і на значній території утворилася мілководна лагуна. Через мільйони років на площі близько 12 км утворилося нашарування різноманітних осадових порід. У кінці кам’яновугільного періоду уся ця місцевість піддавалась сильним горотворним рухам, в результаті чого горизонтальні шари були зім’яті і підняті на поверхню. Утворилися складчасті гори, в які була включена і та частина, де розташована Кравецька балка. Так насправді виникла балка, чи ні – невідомо, проте ясно, що причина її формування – природні катаклізми – тектонічні процеси, повітряні та водні ерозії.

З правого боку балка впадає у річку Кривий Торець – праву притоку р. Казенний Торець. Неподалік від місця впадання балка розділена на дві частини: одна частина йде в напрямку північного заходу, друга – в напрямку північного сходу.

На східному кордоні балку оточує рілля, а на півночі підступає автодорога Костянтинівка-Торецьк.

Балка Кравецька – місце, де мальовничий пейзаж поєднується з унікальною історією древніх реліктів. Тутешні кам’яні глиби – свідки давніх часів, тихі, спокійні та мовчазні. Цю геологічну пам’ятку природи обов’язково варто зберегти на згадку про минуле.