Світова громадськість вернула його ім`я із забуття

  5 квітня виповнюється 140 років від дня народження Дмитра Миколайовича Ревуцького (1881–1941), українського музикознавця, фольклориста, літературознавця, музичного діяча, перекладача, одного з основоположників українського музикознавства, зокрема лисенкознавства.

   Дмитро Миколайович Ревуцький – вчений, фольклорист, музикознавець, композитор, етнограф, перекладач, брат відомого композитора Левка Ревуцького. Він належав до тих представників української інтелігенції ХХ століття, які в умовах переслідування радянською владою всього українського, проводили дослідницьку роботу задля збереження та популяризації української фольклорної та музичної спадщини. Йому належать численні дослідження в області фольклористики, в тому числі три збірки українських народних пісень з докладними коментарями, видання вокальних творів М. Лисенка, статті в наукових збірниках і журналах, переклади оперних лібрето та світових вокальних шедеврів українською мовою.

   Незважаючи на це, про його життя збереглося дуже мало відомостей. Більше того, довгий час про нього взагалі заборонено було згадувати. Причиною була активна культурна діяльність вченого – дослідницька, викладацька, просвітницька, яка включала виступи зі сцени та по радіо (як співак Д. Ревуцький володів чудовим голосом, виконував твори вокальної музики та українські думи з історичною достовірністю). Варто згадати його виступ на Республіканській нараді кобзарів у Києві в 1939 р., де крім виступу із доповіддю, він виконував народні думи та пісні. Після виступу весь зал аплодував йому стоячи. Свідки тих подій згадували, що по щоках сліпих кобзарів і лірників, які брали участь у нараді, текли сльози, коли вони підходили до Д. Ревуцького, обіймали, потискали йому руки. З усієї України на ту нараду завітало лише 37 кобзарів та бандуристів. Більше їхати не було кому.

   Дмитро Ревуцький написав понад 50 різних праць з мистецтва та літератури, переклав більше від 300 романсів світової вокальної літератури, щось із 15 опер та багато інших речей.

Золоті ключі: пісенник в 3 вип. [Електрон. текст]. - Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Revutskyi_Dmytro/. - Загол. з екрану;

  Три випуски збірки «Золоті ключі» вийшли друком 1926-1929 рр. (перший і другий - 1926 р., третій - 1929 р.). Їх основу склали народні пісні, вміщені в різних публікаціях музичного фольклору М. Лисенка, А. Єдлічки, П. Сокальського, К. Квітки та ін. Поряд з цим упорядник подав ряд власних записів, а також узяв багато пісень з рукописних матеріалів інших збирачів, до того не відомих знавцям і любителям народної творчості.

   Укладаючи збірку, упорядник виявив не тільки глибоке знання фольклору, але й високий художній смак. Переважна більшість пісень у «Золотих ключах» - це справжні перлини української народнопісенної культури.

   Любовний підбір вміщеного матеріалу, його високий мистецький рівень обумовили свого часу значну популярність збірки серед широких кіл громадськості. Зважаючи на неослабний інтерес до «Золотих ключів» усіх тих, хто любить рідну пісню, виникла настійна потреба перевидання збірки.

  Автор-упорядник збірки «Золоті ключі», відомий український фольклорист, філолог і музикознавець Дмитро Миколайович Ревуцький (1881-1941).

Ревуцький, Д. Українські думи та пісні історичні [Електронна копія] / Д. Ревуцький. — Електрон. текст. дані (1 файл : 63,8 Мб). — Київ : Вид. Т-ва ”Час” у Київі, 1919 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2011). — Бібліогр. у підрядк. прим. - Режим доступу:  https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=456. - Загол. з екрану;

Ревуцький, Д. Шевченко і народна пісня [Електронна копія] / Д. Ревуцький. — Електрон. текст. дані (1 файл : 22,8 Мб). — Харків : Мистецтво, [1939?] (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2011). -Режим доступу:  https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=341. - Загол. з екрану;

Кузик В. Дмитро Ревуцький: 1881-1941 (біографічно-культурологічний нарис). — Вісник Львівського університету. Серія мистецтво. Випуск 2. 2002. С. 212—235. - Електрон. текст. - Режим доступу:  https://web.archive.org/web/20141216150309/http://www.anthropos.net.ua/jspui/bitstream/123456789/1071/3/212-229_Kuzyk.pdf. - Загол. з екрану;

Кузик В. Дмитро Ревуцький. Репресований посмертно: Ще раз про "міфотворчість" радянських істориків. "Слово "Просвіти"", 2006, 13–19 квітня [Електрон. текст]. - Режим доступу:    https://shron1.chtyvo.org.ua/Kuzyk_Valentyna/Dmytro_Revutskyi_Komentari_do_biohrafii.pdf?PHPSESSID=qjjreeonf3a1ojtdbm0678gen0. - Загол. з екрану;

Роздольська І. «…Вогонь в одежі слова» (анотація на перевидання праці Д. Ревуцького «Живе слово»). - Просценіум, 2001, №1. [Електрон. текст]. - Режим доступу: http://publications.lnu.edu.ua/journals/index.php/proscaenium/article/view/531/534. - Загол. з екрану;

Стаднік О. Невідомі сторінки з життя Дмитра Ревуцького (за матеріалами музею театрального, музичного та кіномистецтва України) [Електрон. текст]. - Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Pam_2015_15-16_14. - Загол. з екрану;

 
Шереметa І. Хто убив Дмитра Ревуцького?. [Електрон. текст]. - Режим доступу:  https://www.istpravda.com.ua/articles/2020/11/18/158476/. - Загол. з екрану;