Центральна міська публічна бібліотека

Довідково - інформаційний сектор

 

 

 

«Художній світ Олексія Обіденко»

      

Олексій Олексійович Обіденко народився 4 жовтня 1951, смт Олексієво-Дружківка, Донецька область

В 1967 році закінчив вісім класів Дружківської загальноосвітньої трудової політехнічної середньої школи №14 в Донецькій області. Вступив до вечірньої, навчання в якій було призупинене службою в армії. Під час служби він почав писати прозу, спершу це були «Армійські записки», написані з гумором, в стилі щоденнику, пізніше перейшов до оповідань на серйозні теми, писав багато власних роздумів на суспільно-політичну тематику. По поверненню, продовжив навчання у вечірній школі. Захопився етюдами, почав активно вдосконалювати свої художні здібності. У 1971 році отримав свідоцтво про закінчення двох курсів Московського Заочного Народного Університету Мистецтв РСФСР. В 1972 році закінчив Дружківську вечірню середню школу №3 і цього ж року вступив до Ростовського художнього училища імені Грекова на художньо-оформлювальне відділення, з третьої спроби, попередні дві були перед армією та після неї.

Навчаючись в Ростові, познайомився зі своєю другою дружиною Іриною, одружились вони в 1976 році. Жити переїхали до смт Олексієво-Дружківки Донецької області. Тоді ж Олексій влаштувався працювати завідувачем в художньо-оформлювальну майстерню в Костянтинівці. В 1977 році народилась донька Анастасія.

Близько 1980 року зрозумів, що паперова маячня забирає в нього купу часу і пригнічує натхнення, тому пішов з посади завідувача, залишившись працювати там само звичайним художником-оформлювачем. За свій зовнішній неформальний вигляд, погляди та неприховане негативне ставлення до наглядної радянської агітації, та Системи взагалі - неодноразово викликався до КДБ Наступні роки були насичені мандрівками та категорійними походами, Олексій разом з дружиною підкорювали вершини Карпат, Криму, Кавказу, Уралу, відвідали в лижних походах витоки Дніпра та Волги. В 1985 році в них народилась донька Дарія.

В період між 1981-1986 роками Олексій написав кілька коротких оповідань, таких як «Ученик тэрапэвта», де висміюється радянський світогляд, «Разговор с тестем», написаний в формі дискусії ярого комуніста з «антисоветчиком», та повість «Планета самодура». Весь цей час писав і продавав власні картини, написані, як в стилі класичного живопису, так і декоративного. В національну спілку художників України вступати відмовився, пояснюючи це нелюбов’ю до бюрократії.

В 1988 році приступив до написання роману «Формула Власти» в сатирично-фантастичному жанрі, що був закінчений близько кінця 1989 – початку 1990. В романі висміював радянський устрій, менталітет, партію з її фальшивими принципами, розмірковував над недосконалістю і схожістю людей.

З початком кризи 90х цікавість людей до мистецтва витіснилась необхідністю виживати, відповідно, стрімко впав попит на картини. Це спричинило затяжну депресію в Олексія, яка ближче до кінця 90х вилилась в нервовий зрив. Він трощив рами, рвав холсти і знищив більшу частину свого творчого доробку. З тих пір картин більше не писав.

Шукаючи спосіб заробітку «по душі» Олексій, що завжди любив собак, почав займатись їх розведенням. У дворі власного будинку облаштував просторі вольєри, зареєстрував розплідник. Такий бізнес допоміг родині поступово вийти з фінансової кризи.

В 2004 році активно підтримував Помаранчеву революцію, постійно носив революційну символіку та вступав в безкінечні політичні дискусії зі своїми земляками, місцеві неодноразово погрожували йому розправою за громадянську позицію, але він відповідав: «Я це вже проходив у 91му».

Близько 2007 року згорнув діяльність розплідника і працював нічним сторожем в «Зеленбуді» міста Костянтинівки, де розпочав роботу над продовженням роману «Формула Власти» – «20 лет спустя», але не закінчивши його, близько 2008 року почав редагувати повість «Планета самодура». Цю роботу теж не було завершено.

28 лютого 2013 року Олексій Олексійович Обіденко помер від ішемічна хвороба серця. Похований на кладовищі в Олексієво-Дружківці, поряд з могилою матері.

Радимо звернутися до таких віддалених ресурсів:  

Обіденко Олексій Олексійович[Електронний ресурс] //Вікіпедія.– Електронні дані. –– Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

  , вільний (дата звернення  02. 11 .2021 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.

 

Феномен Олексія Обіденка //Провінція.– Електронні дані. –– Режим доступу: https://www.konstantinovka.com.ua/newspaper/na-literaturnykh-perekrestkakh-provincii/fenomen-oleksiya-obidenka  , вільний  (дата звернення  02. 11 .2021 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.

 

Жил был художник один... //Провінція.– Електронні дані. –– Режим доступу:  https://www.konstantinovka.com.ua/newspaper/iskusstvo/zhil-byl-khudozhnik-odin    , вільний (дата звернення  02. 11 .2021 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.

 

 

Галерея картин А.Обиденко //Провінція.– Електронні дані. –– Режим доступу: https://obidenko.wixsite.com/gallery   , вільний  (дата звернення  02. 11 .2021 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.

Краєзнавчу інформину підготувала провідний бібліограф Шпакова Н.