ГЕРОЙ ДВОХ НАРОДІВ. Вулиця сержанта Жужоми. Краєзнавча знахідка
14 грудня 1943 р. в результаті важких боїв Черкаси були звільнені від нацистів військами 2-го Українського фронту.
У 1983 р. одна з вулиць мікрорайону «Митниця» м. Черкас названа на честь воїна, який визволяв наше місто - Героя Радянського Союзу, кавалера медалі «Срібна Зірка» США Миколи Жужоми.
Микола Іванович Жужома народився 10 січня 1922 р. у м. Костянтинівка, нині Донецької області. Він рано залишився круглим сиротою: батько ще на початку 1930-х загинув у шахті, мати від страшної новини померла від розриву серця, тому Микола виріс у дитячому будинку.
24 вересня 1939 р. був призваний Костянтинівським МВК у Робітничо-селянську Червону армію. Закінчив Київське піхотне училище.
22 червня 1941 р. застало 19-річного Миколу Жужому на західному кордоні, де він служив командиром взводу, тому довелося безпосередньо брати участь у оборонних боях влітку 1941 р. Пізніше – воював у Підмосков’ї та обороняв Москву, учасник параду на Красній площі 7 листопада 1941 р., Курської битви, воював на Південно-Західному (до 1942 р.) та ІІ Українському фронтах. За роки війни отримав 11 поранень, з них 4 тяжких, і 7 контузій.
На листопад 1943 р. старший сержант Микола Жужома командував вогневим взводом 130-го окремого винищувального протитанкового дивізіона 254-ї стрілецької дивізії 52-ї армії ІІ–го Українського фронта. Важкі бої за Дніпро найбільше запам’яталися Миколі Івановичу.
В ніч на 13 листопада 1943 р. вдруге, в числі перших, форсувавши Дніпро в районі с. Свидівок, старший сержант Жужома разом зі своїм підрозділом відбивав танкову атаку противника. Закріпившись, підрозділ став виконувати задачу по утриманню плацдарма.
14 листопада 1943 р. під час атаки ворога, взвод Жужоми знищив 2 німецьких танка і 3 кулеметні точки противника. 16 листопада 1943 р., під час наступу на с. Дахнівка, старший сержант Жужома разом зі взводом, знищивши 5 вогневих точок ворога, сам підняв в атаку розрахунки й піхоту, таким чином, прорвавши добре укріплену лінію оборони противника села Дахнівка, чим забезпечив звільнення села. 21 листопада, під час наступу на Черкаси, старший сержант М. І. Жужома та його взвод, обійшовши з тилу противника, знаходячись попереду бойових порядків піхоти, одним з перших увірвався на околиці міста. При відбитті танкової атаки, розстрілював ворога впритул з гармати: знищив 3 танка, 4 автомашини і близько 50 гітлерівців Знаходячись в оточенні лише з 11 бійцями та 6 пораненими, його підрозділ зміг прорватися з оточення і з’єднатися з піхотою. Під хутором Хрещатик його взводом було підбито 2 танки, знищено 5 вогневих точок і 63 ворожих солдатів і офіцерів.
В одному з боїв ще 18 жовтня 1943 р. старший сержант Жужома взяв на себе командування взводом замість вибулого командира. 22 жовтня 1943 р. відбиваючи атаку близько батальйона гітлерівців, Микола Жужома з бійцями впритул розстрілювали ворога з гармати осколковими снарядами. Коли закінчились осколкові, розстрілювали бронебійними. Займаний рубіж було втримано. Особисто на рахунку Миколи Жужоми 48 знищених ворогів і 2 полонених (з матеріалів архіву МО СРСР).
У бою за Черкаси вважався загиблим, тому за мужність і відвагу проявлені під час форсування Дніпра та у боях за визволення міста Черкаси старший сержант М. І. Жужома був удостоєний звання Героя Радянського союзу, посмертно. Та він вижив.
Дізнавшись, що Микола Іванович живий, йому було вручено орден Леніна і медаль «Золота Зірка» за номером 2563.
22 серпня 1944 р. у Американському Посольстві у Москві відбулося вручення американських нагород, якими Президент сполучених Штатів Америки Франклін Д. Рузвельт нагородив у 1944 р. бійців, сержантів, офіцерів і генералів Червоної Армії за звитягу та найкраще виконання свого військового обов’язку в операціях на радянсько-німецькому фронті в боротьбі з гітлерівською Німеччиною – спільним ворогом Сполучених Штатів Америки та Радянського Союзу. В зв’язку з тим, що нагороджені виконують свої військові обов’язки і не могли особисто прийняти нагороди, Посол США в СРСР В. А. Гарріман передав ордени Наркому Іноземних справ В. М. Молотову для вручення нагородженим (з газети «Правда» від 23 серпня 1944 р. стаття «Вручение американських орденов»). На реверсі медалі «Срібна Зірка» є місце для гравірування імені нагородженого й напис «ЗА МУЖНІСТЬ У БОЮ» (англ. FOR — GALLANTRY IN ACTION).
У дипломі до нагороди записано: «Сполучені Штати Америки. Усім, хто бачить цю нагороду вітати нагородженого. Цим засвідчується, що Президент Сполучених Штатів, відповідно до рішення Конгресу від 9 липня 1944 р. нагородив Срібною Зіркою старшого сержанта Миколу Івановича Жужому, воїна Червоної Армії СРСР, за хоробрість у бою».
Після госпіталя Микола Жужома повернувся на фронт. Воював до Перемоги. У віці 23 років брав участь у Параді Перемоги 24 червня 1945 р. На грудях зовсім молодого хлопця сяяли Зірка Героя, медаль «Срібна Зірка» США, 12 бойових орденів, 18 медалей та 18 нашивок про поранення. Старшині Миколі Жужомі довірили нести Червоний прапор Другого Українського Фронта, під яким він пройшов усю війну. Був поранений 11 разів. Боровся зі смертю і ранами, щоб знову повертатися у бій з ворогом. Його кров перший раз пролилася на землі під Москвою, далі були Курська битва, бої за Дніпро, підступи до Корсунь-Шевченківського, пригороди Кишинева, Праги, Берліна, Бєлграда…
Цікавий факт, що під час війни Микола Жужома частину своєї невеличкої зарплатні перераховував на рахунок 3160180 в Державний банк СРСР. Рахунок був відкритий за ініціативою офіцера Корнієнка для допомоги дітям, які залишилися в війну без батьків (старшина Жужома теж ріс сиротою).
Після війни демобілізувався, проживав у м. Глухові Сумської області. У 1970 р. закінчив Роменський текстильний технікум і працював начальником відділу кадрів Глухівського пенькового заводу. Неодноразово вибирався депутатом міської та районних рад. Почесний громадянин Глухова.
Помер 21 вересня 1981 р., похований на Вознесенському кладовищі у Глухові. Почесний громадянин міста. У 1982 р. іменем М. Жужоми названо школу-інтернат у Глухові. 8 травня 1984 р. зусиллями директора Шилова Б. П. та педагогічного колективу Глухівської загальноосвітньої школи-інтернату було відкрито музей М. І. Жужоми. Ім’ям Миколи Жужоми названі вулиці у Глухові та Черкасах.
Текст: Тетяна Григоренко, старший науковий співробітник відділу воєнної історії.
