Немає, мабуть, у світі такої людини, яка прочитавши хоча б одиного разу  поезію сучасної української поетеси Ліни Костенко, не захопилася виразністю і мелодійністю її поетичного слова, не знайшла у її рядках щось своє для душі і серця. Але, як казала про себе Ліна Костенко: «Світ ловив мене і не впіймав. І я так жила, і була незалежна...» і цей її образ чимось нагадує тополю – символ самотності і незалежності. «Тополя гнеться, як легка танечниця» - цими рядками із вірша Ліни Костенко було названо літературну годину, присвячену творчості великої поетеси, проведену провідним бібліотекарем абонементу для юнацтва ЦМПБ ім. М. Горького Людмилою Ганнич сумісно з керівником клубу шанувальників української поезії і прози «Співуче слово» Надією Дубовою для членів клубу - учнів 10 класу і учнів 7-го класу. Людмила В’ячеславівна підготувала електронну презентацію за творчістю Ліни Костенко, за допомогою якої учні  не тільки подивилися як поетеса читає свої твори зі сцени, а й прослухали вірші  Ліни Костенко у виконанні студентів різних країн світу: Німеччини, Японії, Індії, Китаю та інших країн.
   Надія Володимирівна прочитала вірша «Вечірнє сонце», Олена Полчанінова продекламувала твір «Страшні слова, коли вони мовчать», а Владислав Кузнєцов – один із найкращих віршів поетеси «Життя іде і все без коректур». sexlocals
   Учні виразили своє добре ставлення до творчості поетеси і висказали бажання глибше ознайомитися із творами талановитої поетеси.