Нонна Мордюкова. Хто ж не знає її імені. Та й не можливо не знати, адже цілих півстоліття вона повноправно панувала на радянському кінематографічному Олімпі. Її грою захоплювалися, в неї закохувалися, про неї складали легенди.

Листопадове засідання клубу «Відмінне кіно», приурочене до 90-річчя від дня народження великої актриси, почалося з показу презентації «Ноябрина з Костянтинівки: кінопортрет». Для багатьох членів клубу справжнім відкриттям став той факт, що Мордюкова - наша землячка. Народилася в Костянтинівці з ім'ям Ноябрина, яке потім трансформувалося в Нонну, - 25 листопада 1925. Нелегкі дитинство і отроцтво, а потім юність, затьмарена війною - ось що випало на її долю на початку життєвого шляху. Труднощі лише гартували і зміцнювали у мрії: стати актрисою. У 1945 році Мордюкова надходить у ВДІК. Навчання в кінематографічному інституті, заміжжя, народження сина -  і  усе нові і нові фільми.

Розповідь про життя і творчість іменинниці чергувався показом уривків з популярних фільмів з її участю.

Для перегляду був обраний кінофільм Л. Куліджанова «Отчий дім». У ньому Мордюкова блискуче зіграла роль солдатської вдови Степаниди. Багато глядачів, як виявилося, не пам'ятали цей фільм, або взагалі його не бачили. Було цікаво спостерігати, з яким непідробним інтересом вони стежили за тим, що було створено понад півстоліття тому в чорно-білому форматі. Шедеври - поза часом. Та й ностальгія – велике діло, адже більшість з тих, хто дивився фільм, застала часи, про які оповідає «Отчий дім».

Після перегляду всі  відзначали теплоту, доброту, яку несе фільм, і, звичайно, роботу в ньому геніальної Нонни Мордюкової.