Осінь, як завжди, підкралася непомітно: повітря стало прозорішим, сонце вище, дні коротшими. Дерева поміняли вбрання з зеленого на багряно-жовте. Птахи зграями кинулися на південь. Трохи сумно ... Сумно розлучатися з теплом, безтурботністю. Але попереду радість нових зустрічей, знайомств.
Отже, після тривалих літніх канікул кіноклуб знову приступив до роботи. Вересень уже не раз, так уже повелося, відкривається українським кіно. Що показати глядачам? - Це питання, на щастя, недовго нас мучило і вирішилося саме по собі, коли стало відомо, що в місто завітає з творчим візитом народна артистка, Герой України Ада Роговцева. Як же було не зустрітись з живою легендою радянського і українського кіно членам кіноклубу!
Але нам пощастило двічі. Перед творчою зустріччю, яка повинна була відбутися в ПК, Ада Роговцева завітала в нашу бібліотеку. З потягу, втомлена, вона знайшла час і добрі слова для своїх шанувальників, які зібралися в читальному залі. Маленька, незважаючи на поважний вік дуже рухлива, добра і світла, талановита оповідачка з зачаровуючим голосом, - вона, звичайно ж, підкорила аудиторію. Напевно, тих, хто не захотів би продовження зустрічі з нею, не знайшлося. А серед наших кінолюбителів то вже точно.
У належний час ми прийшли до Палацу культури. Зал був повний. Члени клубу, причепурені і збуджені в передчутті зустрічі з прекрасним, зайняли почесний п'ятий ряд. Світло згасло. Дійство під назвою "З тими, кого люблю" розпочалося. З'явилася Вона в вишуканій чорній сукні і почала говорити ... Були її монологи - щирі, тонкі, душевні, уривки спектаклів, поетичні рядки. Творчий вечір допомагали вести ще три талановитих артиста: донька Ади Миколаївни і продовжувачка династії Степанкова-Роговцева - Катерина Степанкова, кіноактор, актер театру; заслужений артист АР Крим Ахтем Сейтаблаев; актриса кіно і театру,заслужена артистка України Світлана Орліченко. До уваги глядачів були представлені уривки з вистав «Будьте як вдома», «Схоже на щастя», «Варшавська мелодія 2». І жодного разу не відчулося ніякої фальші, нещирості, столичної зарозумілості. Самовіддача величезна!
Дві з половиною години пролетіли непомітно. У цей день ми побачили на екрані лише уривки українського кіно, але зустрілися з Тією, яка все життя чесно і правдиво служила і досі служить справі Театру і Кіно. А це дорогого коштує!
P. S. Шановна Ада Миколаївна пообіцяла неодмінно не тільки повернутися, а ще й привезти виставу до нашого міста. Тому сподіваємося, що у членів кіноклубу буде чудова нагода ще раз зустрітися з високим мистецтвом.
