Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам'ять  мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна. Горем і болем вона увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю.  

    Війна між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом, що розпочалася 22 червня 1941 року, стала найтрагічнішим та найкривавішим етапом Другої світової війни, призвела до колосальних людських і матеріальних втрат. О четвертій годині ранку мирне небо нашої Батьківщини пронизав стрімкий звук німецьких авіа бомбардувальників. У той перший день війни ніхто з пересічних українців не міг уявити собі майбутні чотири роки неперервних страждань.

    Цей день для нас наповнений трагічними спогадами і болем. Найкривавіша в історії світу війна принесла українцям незліченні жертви і страждання, масовий терор, смерть та руйнування. Гірка доля не оминула жодну українську родину, війна забрала життя кожного п’ятого українця.

    Чергове засідання літературного об’єднання «Дзеркало» було присвячене найтрагічнішим сторінкам нашої історії. Місцеві поети вшанували світлу пам’ять всіх, хто віддав своє життя за врятування нашої рідної землі від нацистської навали, увійшовши в безсмертя. Вони читали проникливі вірші, присвячені тим героїчним рокам, ділилися своїми спогадами і думками  про ті трагічні події в історії нашої країни і дійшли висновку про те, що кожен із нас має робити все можливе, щоб ніколи в житті більше не повторилася така кривава і жахлива війна, яка забрала життя мільйонів українських дочок і синів.

   Ми схиляємось перед мільйонами невинних жертв, які забрала війна. Вічна пам'ять і вічна пошана кожному, хто ціною власного життя відстояв мир та свободу для нас – прийдешніх поколінь.

   Вічна і світла пам'ять воїнам-переможцям!

                             
                              Провідний бібліотекар Костянтинівської  ЦМПБ  Тютюнік С.О.