Завершальною стадією судового розгляду справ є виконавче провадження, за правилами якого здійснюється примусове виконання рішень суду та інших органів. Якщо учасники виконавчого провадження вважають, що діями чи рішеннями державного виконавця в його перебігу порушуються їх права та законні інтереси, вони мають право оскаржити дії такого державного виконавця в суді. Наведемо певні приклади.
Перша стадія виконавчого провадження – це прийняття виконавчого документу, наприклад, виконавчого листа, виданого судом, до виконання. Якщо державний виконавець з’ясує наявність перешкод для примусового виконання рішення, то він має повернути стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання і надіслати відповідне повідомлення. Такими перешкодами може бути, наприклад, пропуск строку для пред’явлення виконавчого документу, визнання боржника банкрутом, пред’явлення виконавчого документа не за місцем виконання рішення тощо. У разі, якщо стягувач не згоден з поверненням виконавчого документу без прийняття до виконання, існує можливість звернутись до суду з оскарженням таких дій державного виконавця.
Аналогічні правила стосуються і інших дій державного виконавця: зупинення або відкладення виконавчих дій, закінчення виконавчого провадження, визначення вартості майна боржника, на яке звернено стягнення тощо.
Законом «Про виконавче провадження» передбачені певні дії державного виконавця, вплинути на результат яких можливо взагалі лише в судовому порядку.
Одним із дієвих заходів примусового виконання, який може привести до реального виконання рішення, залишається накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження. Тому цілком зрозуміло, що закон утруднює процедуру зняття арешту з майна, якщо він вже був застосований державним виконавцем. Право зняти арешт з майна боржника, коли рішення ще не виконане у повному обсязі, надане начальнику відділу державної виконавчої служби лише у випадку виявлення порушення порядку накладення такого арешту, встановленого Законом України «Про виконавче провадження». У всіх інших випадках необхідний судовий розгляд. Так, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Головний спеціаліст відділу
контролю за виконанням рішень
Михайленко Д.О.