Яскрава і затишна, романтична і журлива, щедра і мінлива. Осінь. Невичерпне джерело поетичного натхнення. Певне, у доробку кожного поета знайдеться хоч один вірш про цю неповторну пору. Осінні вірші – це вірші з присмаком яблук, різнобарв’ям айстр та жоржин, ошатністю дерев, шурхотом опалого листя та стукотом дощу. 

        «До вашої уваги вірші про осінь, які змусять вас побачити красу осінньої природи та подарують відчуття гармонії зі світом. Запевняємо, що ці поезії вам дуже  сподобаються. Так нехай  же чарівні творіння сучасних поетів та класиків літератури нестримним осіннім вітром ввірвуться в ваш дім і подарують листопад емоцій та незабутніх вражень» - саме такими словами почала захід, присвячений осінній ліриці пров. бібліотекар ЦМПБ Тютюнік С.О.. який проходив  в рамках засідання вітальні спілкування «Золотий вік», яка діє вже багато років на базі Будинку – інтернату для громадян похилого віку та інвалідів. До поетичної добірки увійшли як вірші відомих українських поетів, так і вірші про осінь російських класиків. Ми мали змогу насолоджуватися чарівними осінніми віршами Л.Костенко, І. Франка, М. Рильського, Є. Гуцало, В. Сосюри, Л. Українки, О. Пушкіна, С. Єсеніна, І. Буніна та інших. Також на заході звучали вірші осінньої тематики наших костянтинівських поетів, членів літературного об’єднання «Дзеркало», яке діє на базі Костянтинівської центральної міської публічної бібліотеки. 

        Осінь завжди зачаровує серце людини незбагненністю кольорів і відтінків а ще дивовижною неповторністю краси природи. Кожен день не схожий на попередній. Він дивує, дарує нові кольори і форми, тривожить сумними звуками і подіями, бо кожного дня відбуваються зміни. То небо синє-синє, безмежне і бездонне, то пливуть по ньому дивні хмарки, то стало воно сірим і сумним, задощило густим дощиком, все втратило свої кольори, то знову засміялося сонце з висоти, розфарбувало дивосвіт і зігріло все довкола, ніби літо повернулося... Заблищать павутинки бабиного літа і натягнуться між гіллям, мов срібні струни, а вітер зачепить їх і зазвучить чарівна симфонія осені. А піднімеш голову вгору, там пташки летять у вирій і сумно стає на душі. А за ними вслід злітає жовте, червоне, багряне, руде листячко, воно танцює в парі з вітром, тільки не судилося йому довго літати... Опускається на землю, лягає, ще пошумить під ногами, закінчить свою останню пісню і... приходить зима, з її снігом, хурделицями та морозами, а ще з чарівними і незабутніми святами. Тож осінь проводжаємо і зустрічаємо зиму !!

                      Провідний бібліотекар Костянтинівської  ЦМПБ  Тютюнік С.О.