29 січня – День пам’яті полеглих у бою під Крутами. Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності. Минуло сто два роки, а ми ізнову змушені обороняти власну незалежність ціною людських жертв.
На Аскольдовій могилі
Поховали їх –
Тридцять мучнів українців.
Славних, молодих…
Це слова з вірша Павла Тичини "Пам'яті тридцяти". Вони присвячені молодим українцям, які загинули у бою під Крутами 29 січня 1918 року. Бою, який обріс легендами. І, попри поразку, став праобразом мужності та відваги для українського народу.
29 січня з метою вшанування пам’яті Героїв Крут у Центральній міській публічній бібліотеці для користувачів було проведено годину історичного кіно «Пам'ять про Крути». Розмова йшла про кінопроект повнометражного фільму "КРУТИ 1918", який став одним із переможців Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно у сесії ігрових тематичних фільмів (до 100-річчя проголошення Української Народної Республіки, до 100-ої річниці Бою студентів під Крутами). Режисером стрічки є Олексій Шапарєв, автором сценарію – Костянтин Коновалов, продюсером – Андрій Корнієнко. Старт в Україні: 7 лютого 2019 року.
Художній фільм за реальною історією бою на залізничній станції Крути взимку 1918-го року. На тлі доленосних подій в країні двоє братів Андрій і Олекса Савицькі закохуються у прекрасну Софію. Більшовики підступають до Києва, місто наповнене «червоними» агентами. Уряд УНР кидає на боротьбу з ворогом усі боєздатні частини армії, включно з юнкерами і студентами. Чотири сотні юнаків, серед яких Андрій і Олекса, стають проти 4-тисячного добре озброєного війська.
Жанр: історичний екшн
Режисер: Олексій Шапарєв
У ролях: Євген Ламах, Надія Коверська, Андрій Федінчик, Олексій Тритенко, Олександр Піскунов, Дмитро Ступка, Остап Ступка, Наталя Васько, Роман Ясіновський.
Фільм Олексія Шапарєва є чи не першим з творів, знайомство з яким здатне примирити глядачів найрізноманітніших політичних переконань (які, як відомо, зазвичай і визначають уявлення наших співгромадян про історію рідної країни) і поглядів на мету та завдання мистецтва, об'єднати їх — у почутті сум'яття.