Клі́нтон І́ствуд молодший (англ. Clinton Eastwood Jr.; *31 травня 1930, Сан-Франциско) — американський кіноактор і кінорежисер. У період з 1960-х до 1980-х Клінт Іствуд був одним з найвідоміших зірок Голлівуду, уособлюючи образ небагатослівного героя бойовиків і вестернів. Зараз Клінт Іствуд є авторитетним режисером і лауреатом чотирьох «Оскарів» за найкращу режисуру в 1992 і 2004 роках.

13 листопада 2009 р. Клінт Іствуд став командором ордену Почесного легіону третього ступеня. Вищу державну нагороду Франції американському актору вручив Президент країни Ніколя Саркозі.

Народився Клінт Іствуд 31 травня 1930 року в Сан-Франциско. Як рядовий ВС США брав участь у війні з Північною Кореєю (1950—1953). Переїхав в Голівуд після закінчення служби в армії. Працювати починав у масовках, пізніше отримав кілька другорядних ролей у некомерційних фільмах рівня «Тарантули» (1955). Популярність акторові приніс популярний телесеріал «Роуд» (1959—1966). Роль «людини без імені» у вестерні «За жменю доларів» (1964) Серджіо Леоне, робить Іствуда узнаваним актором. Цього ж героя Іствуд грає ще двічі: в 1965 році у фільмі «На декілька доларів більше» і рік потому в «Хороший, поганий, злий» (1966). Всі три картини є, так званими «спагетті-вестернами», в яких головний герой лише трішки кращий, ніж бандити і лиходії, з якими він зіштовхується. В Америці трилогія надзвичайно популярна, і в 1966 році Іствуд отримує відразу кілька пропозицій попрацювати у голлівудських вестернах.

Картина «Брудний Гаррі» (1971) стала новим етапом творчості актора, незважаючи на критику в пресі пов'язану з анти ліберальною позицією, стає суперхітом того року. З трилером «Туман» (1971), що вийшли на екрани в тому ж році, Іствуд дебютує як режисер. Публіці такий дебют припадає по душі. На початку вісімдесятих Іствуд по праву вважається одним з найпопулярніших американських акторів. У наступні кілька років Іствуд поєднує роботи над своїми власними фільмами: «Вогняний лис» (1981), «Раптова смерть» (1983), «Вершник на коні блідому» (1985), з акторськими роботами у фільмах інших режисерів.

Заговорили про Іствуда, як про розумного і талановитого кінорежисера, після виходу на екрани його найкращого фільму «Птах» (1988). Фільм був удостоєний премії «Оскар» за найкращий звук, сам же режисер отримав за нього «Золотий Глобус» за найкращу режисуру.

До роботи над головним проектом всього свого життя, фільмом «Непрощенний», Клінт Іствуд приступає після провалу в прокаті бойовика «Новачок». Придбаний в 1980 році сценарій, Іствуд тримав у ящику свого столу до 1991 року, поки не досяг того віку, і не набув того життєвого досвіду, який на його думку був необхідний для того, щоб самому зіграти головного героя. На екрани Канади та США фільм виходить в серпні 1992, став найбільш касовим фільмом того року. Фільм, на сьогоднішній день, входить до класики світового кінематографа, отримує чотири «Оскара», два з яких вручають режисерові за «найкращий фільм» і «найкращу режисуру».

Рік потому Іствуд знімається у фільмі «На лінії вогню» і ставить драму «Досконалий світ» (1993). Після трьох невдалих фільмів «Абсолютна влада» (1997), «Північ у саду Добра і Зла» (1997), «Справжній злочин» (1999) в Голлівуді заговорили про те, що найкращі часи Іствуда вже позаду. Однак вже в 2000 році, своєю новою роботою «Космічні ковбої», що стала комерційним хітом, Клінт втирає носи всім тим, хто, передчасно відправляв його на пенсію. Проходить не так багато часу і Іствуд отримує свій другий режисерський «Оскар», цього разу за фільм «Крихітка на мільйон доларів» (2004).

За останні роки на суд глядачів режисер представив картини «Прапори наших батьків» (2006), «Листи з Іводзіми» (2006), «Підміна» (2008), «Гран Торіно» (2008), Снайпер (2014). В фільмі «Гран Торіно» Клінт Іствуд, за його власними словами, востаннє зіграв у кіно, і відтепер планує присвятити себе виключно режисурі. «Гран Торіно» також стало найкасовішим фільмом Клінта Іствуда, зібравши у світовому прокаті 268 мільйонів доларів. Однак у 2012-му він зіграв у фільмі Кручений м'яч.