,
Ми в youtube

Ми в facebook

Ми в instagram

Ми в twitter

Ми в смартфоні

Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
Архів новин сайту
Квітень 2021 (31)
Березень 2021 (76)
Лютий 2021 (89)
Січень 2021 (121)
Грудень 2020 (59)
Листопад 2020 (69)
«    Квітень 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930 
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 6-16-70
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 

Форум
Фотоальбом
Оголошення

Карантинна ніч

   Поетичний флешмоб проти коронавірусної пандемії продовжує наступний автор Анатолій Сущев, член літературного об’єднання «Дзеркало» при Костянтинівський ЦМПБ. Знайомтесь з новим твором поета "Карантинна ніч"

Карантинна ніч

У ліжку я, а думи біля мене.
Є наймолодші, але є й старі.
Між ними я, неначе, полонений
У цій іще не приспаній порі.

Не хочу їх, та ж туляться щільніше,
Немов думками їм я є якась рідня.
Як би ж веселі, щоби душу тішить,
Бо мозок мій зажурюють ще з дня.

А тут ще вірус дошкуляє – «ковід».
Ніяк з нього «корона» не впаде.
Страшного гостя були не готові
Приймать в обійми по світу ніде.

Тож я живу, як всі, на карантині.
В більш-менш тривозі. В цей час за вікном
Весна іде, її ніщо не спинить,
Ніякий вірус, з хоч яким би злом…

Видніється… Ніч думи не приспала.
Одно гризуть незнано й скільки діб.
Їх скинув з пересердя, бо дістали –
Геть капосні, бо треба йти по хліб!

Травневий ранок вмить підняв мій настрій,
Бо щезло з голови усе сумне.
Вгариздиться з усякої напасті,
Як буде на столі все їстівне.

Як люди подобрішають в стосунках,
Збагнувши, що не вічні ці часи.
Тоді й життя заграє в візерунках,
Набувши небувалої краси.

І «ковід» цей здолається найскорше,
Як це було у Другій світовій,
Коли рік сорок п’ятий переможний
Спинив надовго смерті буревий!

А.А. Сущев




Обсудить на форуме