24 лютого до роковини початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну в Інтернет-центрі Центральної міської публічної бібліотеки відбулися перегляд та обговорення документальної стрічки «Земля блакитна, ніби апельсин» Ірина Цілик (2020 р.).

«Насправді, наш фільм не про війну, вона виступає тут лише тлом. Це фільм про дорослішання. Про балансування між війною та миром. Про самотерапію за допомогою кіно. І про багато інших речей, які можуть бути близькими та зрозумілими різним людям у світі» (Ірина Цілик, Переможці «Санденс-2020» // Moviegram, 2 лютого 2020).

Міжнародна прем'єра документальної стрічки відбулася 24 січня 2020 на американському кінофестивалі «Sundance Film Festival», де вона отримала нагороду за кращу режисуру в категорії світової документалістики. Українська прем'єра відбулася 24 квітня 2020 на українському кінофестивалі DocuDays, де фільм отримав дві нагороди у категорії національного та міжнародного конкурсах.

В обмежений український прокат стрічка вийшла 26 листопада 2020 року; дистриб'ютор - Arthouse traffic.

Назва «Земля блакитна, ніби апельсин» - це цитата з вірша поета-сюрреаліста Поля Елюара.

Фільмування проходило у 2017-2019 роках у Красногорівці, Авдіївці, Кураховому Донецької області, а також у Києві.

Фільм розповідає про сім’ю, яка живе в «червоній зоні» Донбасу, де воєнні дії тривають вже шостий рік. Буденність багатьох цивільних людей у прифронтовій зоні докорінно змінилася. 36-річна Ганна сама виховує чотирьох дітей. Обстріли у Красногорівці, де живуть наші герої, не припиняються. Але, незважаючи на всі труднощі, ця родина є дуже дружною і життєрадісною. Мама й діти мають різні захоплення, грають на різних музичних інструментах і навіть знімають самотужки фільми про своє життя під час війни.