Хвилина мовчання: Костянтинівська громада пам’ятає Данила ШАПОВАЛОВА
У першу річницю загибелі ми схиляємо голови перед неоціненним подвигом
Героя-Костянтинівця Данила Олександровича Шаповалова
(16.08.2004 - 26.11.2024)
Героя-Костянтинівця Данила Олександровича Шаповалова
(16.08.2004 - 26.11.2024)
Вшановуємо його світлу пам’ять, громадянську відвагу, самовідданість та незламну силу духу, проявлені під час виконання завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Народився Данило у Костянтинівці 16 серпня 2004 року. Зростав тихим, спокійним, слухняним хлопчиком. Був самодостатньою людиною, не залежав від думки інших. Захоплювався технікою та спортом.
Навчався у Костянтинівському закладі загальної середньої освіти №16. Зі шкільних років активно займався легкою атлетикою в Костянтинівській дитячо-юнацькій спортивній школі, брав участь у міських та обласних змаганнях, здобував нагороди.
Данило був в 11 класі, коли на рідну українську землю прийшла росія повномасштабною війною. Розсудливий, стриманий, врівноважений, він завжди самостійно приймав рішення, і ніколи нікому не відмовляв у допомозі.
Восени 2022 року Данило вступив до Державного навчального закладу «Костянтинівське вище професійне училище», обрав фах автослюсаря. Прагнучи опанувати професію на практиці, він сам знайшов СТО у Костянтинівці, де від ранку до вечора допомагав ремонтувати машини. Як згадує мама «у нього дуже добре виходило».
Навесні 2024 року, отримавши диплом, Данило добровольцем пішов до військкомату. Десантно-штурмові війська завжди вабили його, і він мріяв там служити. Попри початкові відмови, у вересні він вирушив на військові навчання, а після повернення підписав контракт.
Данило розпочав службу у 90-у окремому аеромобільному батальйоні імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова 81-ї ОАеМБр ДШВ ЗСУ на посаді старшого стрільця. З кінця жовтня він вже виконував бойові завдання на Луганщині та Донеччині. Він дуже пишався, що боронить Україну.
26 листопада 2024 року, під час виконання чергового завдання, машина в якій був Данило, потрапила під обстріл ворожого дрону. У вирішальні миті він зумів закрити собою побратимів, врятувавши їхні життя ціною власного. Данило загинув.
Йому назавжди 20.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Данило Олександрович Шаповалов був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Поховали Данила у рідній Костянтинівці. Попри постійні обстріли міста, його мати Ніна щодня приходить на могилу сина. «Досі не вірю, що Дані немає...», - зізнається вона.
Життя Данила Шаповалова - це приклад справжнього героїзму, самопожертви та безмежної любові до рідного краю.
Його ім’я назавжди вписане в історію України та Костянтинівської громади як символ незламної волі.
Світла пам’ять і слава Герою!
(За матеріалами Костянтинівського міського краєзнавчого музею)