Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
                                                  (Ліна Костенко)
 Ці слова видатної поетеси сучасності стали епіграфом зустрічі членів літературного об’єднання «Співдружність» з учнями шкіл міста - Костянтинівського ліцею, Новодмитрівського УВК, ЗОШ №3, молодими поетами, які завітали до читального залу нашої бібліотеки, щоб відзначити День рідної мови. І зовсім не важливо на якій мові звучали вірші, хто їх написав, адже всі слухали душею. Зустріч закінчилася, але ще довго неповторний дух поезії кружляв в стінах бібліотеки…
Провідний бібліотекар відділу обслуговування Єлькіна Н. М.