Якими шляхами проростає талан? Якими генами передається він із покоління в покоління? Як змогла із хворої дівчинки, що народилася і виросла в селі Болотня на Київщині, вирости художниця світового значення? Ім’я Марії Примаченко у Великій енциклопедії новітнього мистецтва, виданої у Белграді в 1984 році, стоїть поряд з іменами Матісса, Ван Гога, Піросмані.
  Своє призначення сіяти добро і любов вона пояснює просто: «Роблю сонячні квіти, бо людей люблю, малюю на радість, на щастя їм... ». «Людям на радість» - це не лише один із циклів творів народної художниці, але кредо і зміст всієї її творчості. 
  У багатоголоссі українського народного мистецтва Марія Примаченко найбільш яскрава зірка у фантастично-умовному жанрі. Вона продовжує лінію розвитку так званих «форм абсурду», що особливо яскраво проявили себе в літературі. Про сучасників малярка говорить мовою символів. Протягом усього творчого життя вона духовним зором обіймала світ, явивши нам сяючі образи великої художньої правди.
  В зв’язку із 100-річчям з дня народження української художниці Указом президента України 2009 рік було проголошено роком Марії Примаченко. Працівники центральної дитячої бібліотеки ім. О. Кошового оформили книжково – ілюстративну виставку – вернісаж «Щоб у серце увійшла краса» , на якій представлені репродукції картин Марії Примаченко та література про неї. Бібліотекарі пропонують своїм юним читачам познайомитися з творчістю відомої художниці, поринути у дивосвіт примаченківського образного мислення.