,

Форум
Фотоальбом
Оголошення
Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
«    Квітень 2009    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 
Архів новин сайту
Листопад 2018 (34)
Жовтень 2018 (77)
Вересень 2018 (51)
Серпень 2018 (28)
Липень 2018 (58)
Червень 2018 (75)
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 2-70-06
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 

А ти підеш, ти будеш тихим сном.
Над мрією, над даллю, над душею,
Наю тою віковічною межею,
Над хуги білосніжним полотном.
А ти підеш...
Не в чорний, в білий світ.
Де одягає хуга білі шати,
Де знову молодою будеш, мати,
Де біля ніг воркоче білий кіт...
А я собі разказую казки
Про зайчика і хитрощі лисиці,










Ой бабине літо росою умито,
Хоча й дев'яносте, а все ж трудове.
А дідове літо туманом укрито,
У славі народній, у пісні живе.
Ой бабине літо барвінком увито
Вже правнучка справить
Весілля цей рік.
А дідове літо війною убито
Не верне додому з війни чоловік.
Ой дідове літо...Три танки підбито.









Хоч і живеться вам вам важкенько,
Ідем без шляху, без мети.
Могилу матері Шевченка
Хоч що, а треба віднайти.

Лиш д'евять років пролетіло,
Дитя на ноги зіп'ялось,
Як узяла її могила, -
- Життя, мов нитка, урвалось.

І не розкаже ні билина,
Ні вітерець, що мак хита,
Де спочиває Катерина,












Що я знаю про тебе?
Більш, ніж ти сам про себе.
Я для тебе і небо
До землі прихилю.
Що я знаю про тебе?
Очі - зоряне небо.
Що я заню про тебе?
Що тебе я люблю.

Що ти знаешь про мене?
Я зберу листя з клена,
Віднесу тобі в осінь -
- І засяє весна.
Що ти знаєшь про мене?
Візьмеш лится зелене.














Ми на поржній алеї в садку,
Пахощі плинуть п'янкого бузку
Цей надвечірній замріяний час...
Музика грає для нас чи по нас?

Музика ллється повільна й сумна.
Долі в нас різні - разлука одна.
Тануть у небі рожеві хмарки -
- Наші бажання і наші думки.

Линуть стривожені птиці надій.










Говори, говори, моя мила
Твоя мова - співучий струмок.
                         П. Тичина    




Девица в когтях у злодея -
- Извечный, как время сюжет.
А Муся, дрожа и бледнея,
Забыла, что варит обед.

Ребенок в плену у пирата, -
Наивности нету конца.
Так в средневековье когда-то
Смотрели "Любовь мертвеца".

Тут серия двести шестая
На тусклом экране идет,
А донна Мария страдает












"Половцы же стояли по ту
сторону реки Сюурлий"
        Летопис.

За рекой Сюурлий
Полыхают в полнеба закаты,
За рекой Сюурлий
Опускается звездная мгла.
За рекой Сюурлий
Мы встречались с тобою,
Когда-то ты любил меня, князь,
Я ж реки перейти не смогла…

За рекой Сюурлий













А лебеди? А лебеди ушли
А вороны? А вороны остались.
Зачем мы отрывались от земли?
Зачем судьбе так слепо доверялись?

В какой дали, в космической пыли
Мы на пылинки звездные распались.
А лебеди? Что лебеди? Ушли.
А вороны? Что вороны? Остались.

Вот это рай, который мы нашли.










И оберег не уберег.
Теперь - зови иль не зови -
Стою одна у трех дорог
На само краешке любви.

И оберег не уберег,
Но только ли меня одну?
Зачем пожаром ты пожег
Столь безмятежную страну?

И оберег не уберег, -
Иное виделось вдали.
Зачем, зачем меня обрек
Ступать по краешку земли.















Не могу надышаться сиренью,
До вечерней зари не уйду,
Потому, что она, к сожаленью,
Расцветает один раз в году.

Эти бело-лиловые гроздья,
Как созвездия, в нашем саду.
И хочу дотянуться до звезд я
И сорвать голубую звезду.










Шли лошади усталый, в пыли,
Фронт отступал, закат пылал пожаром,
Когда, не повидавшись, вы ушли
Куда-то вдаль за красным комиссаром.

Ах, мне вы говорили "мой малыш".
И много слов нежнейших и нелепых.
Ну что ж, Вы не увидите Париж,







Северная ягода морошка…
Я ее не ела никогда.
Там зимой морозы в пол окошка,
Там трещат морозы-холода.

Здесь цветут боярышник клевер,
Пчел летает шумный хоровод.
Ты мне все рассказывал про север,
Где морошка-ягода растет.

Солнце глянет - будто бы украдкой,