,
Ми в youtube

Ми в facebook

Ми в instagram

Ми в twitter

Ми в смартфоні

Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
Архів новин сайту
Січень 2022 (67)
Грудень 2021 (89)
Листопад 2021 (113)
Жовтень 2021 (109)
Вересень 2021 (92)
Серпень 2021 (41)
«    Квітень 2009    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 6-16-70
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 

Форум
Фотоальбом
Оголошення

А ти підеш, ти будеш тихим сном.
Над мрією, над даллю, над душею,
Наю тою віковічною межею,
Над хуги білосніжним полотном.
А ти підеш...
Не в чорний, в білий світ.
Де одягає хуга білі шати,
Де знову молодою будеш, мати,
Де біля ніг воркоче білий кіт...
А я собі разказую казки
Про зайчика і хитрощі лисиці,










Ой бабине літо росою умито,
Хоча й дев'яносте, а все ж трудове.
А дідове літо туманом укрито,
У славі народній, у пісні живе.
Ой бабине літо барвінком увито
Вже правнучка справить
Весілля цей рік.
А дідове літо війною убито
Не верне додому з війни чоловік.
Ой дідове літо...Три танки підбито.









Хоч і живеться вам вам важкенько,
Ідем без шляху, без мети.
Могилу матері Шевченка
Хоч що, а треба віднайти.

Лиш д'евять років пролетіло,
Дитя на ноги зіп'ялось,
Як узяла її могила, -
- Життя, мов нитка, урвалось.

І не розкаже ні билина,
Ні вітерець, що мак хита,
Де спочиває Катерина,












Що я знаю про тебе?
Більш, ніж ти сам про себе.
Я для тебе і небо
До землі прихилю.
Що я знаю про тебе?
Очі - зоряне небо.
Що я заню про тебе?
Що тебе я люблю.

Що ти знаешь про мене?
Я зберу листя з клена,
Віднесу тобі в осінь -
- І засяє весна.
Що ти знаєшь про мене?
Візьмеш лится зелене.














Ми на поржній алеї в садку,
Пахощі плинуть п'янкого бузку
Цей надвечірній замріяний час...
Музика грає для нас чи по нас?

Музика ллється повільна й сумна.
Долі в нас різні - разлука одна.
Тануть у небі рожеві хмарки -
- Наші бажання і наші думки.

Линуть стривожені птиці надій.










Говори, говори, моя мила
Твоя мова - співучий струмок.
                         П. Тичина    




Девица в когтях у злодея -
- Извечный, как время сюжет.
А Муся, дрожа и бледнея,
Забыла, что варит обед.

Ребенок в плену у пирата, -
Наивности нету конца.
Так в средневековье когда-то
Смотрели "Любовь мертвеца".

Тут серия двести шестая
На тусклом экране идет,
А донна Мария страдает












"Половцы же стояли по ту
сторону реки Сюурлий"
        Летопис.

За рекой Сюурлий
Полыхают в полнеба закаты,
За рекой Сюурлий
Опускается звездная мгла.
За рекой Сюурлий
Мы встречались с тобою,
Когда-то ты любил меня, князь,
Я ж реки перейти не смогла…

За рекой Сюурлий













А лебеди? А лебеди ушли
А вороны? А вороны остались.
Зачем мы отрывались от земли?
Зачем судьбе так слепо доверялись?

В какой дали, в космической пыли
Мы на пылинки звездные распались.
А лебеди? Что лебеди? Ушли.
А вороны? Что вороны? Остались.

Вот это рай, который мы нашли.










И оберег не уберег.
Теперь - зови иль не зови -
Стою одна у трех дорог
На само краешке любви.

И оберег не уберег,
Но только ли меня одну?
Зачем пожаром ты пожег
Столь безмятежную страну?

И оберег не уберег, -
Иное виделось вдали.
Зачем, зачем меня обрек
Ступать по краешку земли.















Не могу надышаться сиренью,
До вечерней зари не уйду,
Потому, что она, к сожаленью,
Расцветает один раз в году.

Эти бело-лиловые гроздья,
Как созвездия, в нашем саду.
И хочу дотянуться до звезд я
И сорвать голубую звезду.










Шли лошади усталый, в пыли,
Фронт отступал, закат пылал пожаром,
Когда, не повидавшись, вы ушли
Куда-то вдаль за красным комиссаром.

Ах, мне вы говорили "мой малыш".
И много слов нежнейших и нелепых.
Ну что ж, Вы не увидите Париж,







Северная ягода морошка…
Я ее не ела никогда.
Там зимой морозы в пол окошка,
Там трещат морозы-холода.

Здесь цветут боярышник клевер,
Пчел летает шумный хоровод.
Ты мне все рассказывал про север,
Где морошка-ягода растет.

Солнце глянет - будто бы украдкой,