Протягом 5-6 липня 2014р.  було відновлено контроль української влади над містами Слов’янськ, Краматорськ, Бахмут, Дружківка та Костянтинівка. Цим містам довелося перебувати під окупацією проросійських найманців близько трьох місяців, протягом яких багато об'єктів були зруйновані. Але ще сильніше, ніж матеріальні втрати, російська окупація завдала шкоди гуманітарного і морального характеру. Багато місцевих жителів, які в лютому-березні 2014 року на сепаратистських мітингах, не замислюючись над наслідками, скандували: «Путін, прийди!», дуже скоро переконалися у хибності своїх закликів. Адже «зелені чоловічки», яких так несамовито закликали прийти на українську землю одурманені пропагандою прихильники «русского мира», принесли з собою в міста Донецької та Луганської області насильство, а не мир, зубожіння, а не розквіт. Внаслідок збройної агресії і бойових дій на сході України півтора мільйони мирних громадян, втративши дах над головою і засоби до існування, стали внутрішньо переміщеними особами. За шість років війни на Донбасі загинуло більш як 13 тис. чоловік. Зрештою, вторгнення російських окупантів на схід України послужило причиною руйнування багатьох досягнень в соціально-економічному та культурному житті регіону, які не одне покоління жителів Донбасу вибудовувало в спільній мирній праці, в толерантності та взаємоповазі, які завжди були притаманні нашому працьовитому і миролюбивому краю.

      Звільнення північних міст Донеччини стало одним з ключових моментів антитерористичної операції.