Леся Українка…Це ніжне й дзвінке ім’я належить до найвеличніших імен нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо і назавжди зафіксований у пам’яті кожного українця, і не тільки українця. Леся належить усім, бо її творчість зіткана з різних мотивів світової культури. Гордий дзвін її імені в серцях мільйонів людей породжує не тільки спогад про «Лісову пісню» або «Досвітні вогні», але й палку любов до великої поетеси і гордість за свій народ, що спородив її.
В цьому році ми відзначаємо 150 – річчя з дня народження геніальної українки. І саме нашій Лесі було присвячене чергове засідання ЛІТО «Дзеркало». Ведучим засідання був Анатолій Константинов, місцевий поет, член літературного об’єднання.
Анатолій Іванович розповів про життєвий шлях Лесі Українки, торкнувся її особистого життя. Особливу увагу приділив творчості і літературній діяльності, розкрив жанрове й тематичне розмаїття творчості поетеси, познайомив з особливостями індивідуального стилю письменниці.
На заході звучали поезії великої поетеси - щирі, проникливі, сповнені надії та великої жаги до життя.
Видатні поети ніколи не полишають нас. З’єднавши своє життя з мріями та стражданнями людей, із їхнім пориванням до волі й щастя, вони крокують великою землею безсмертя. Як говорила сама Л.Українка: «Я пройшла прекрасне і складне життя. Мені доля подарувала щастя– залишити свій слід на землі, на якій народилася та яку прославила. Мене називають: Одержимою, Співачкою досвітніх вогнів, Квітка Ломикамінь, Дочкою Прометея! А я - зірка, повірте, зірка, яка спалахнула і згасла».
Провідна бібліотекарка ЦМПБ Світлана Тютюнік
