Фото: з архіву родини
Хвилина мовчання: згадаємо костянтинівця Олексія Інта, який загинув, захищаючи Лиманський район
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання пам’ять тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо Інта Олексія Петровича з Донеччини. Мешканець Костянтинівки з дитинства мріяв бути військовим, працював в поліції і згодом пішов захищати країну. Чоловік загинув під час російського обстрілу під Лиманом.
Олексій Інт народився 11 квітня 1993 року та мешкав в Костянтинівці. Навчався у школі №7.
"З 15 років мріяв про кар’єру військового. З великим натхненням проходив службу в армії”, — розповідає його мати Надія Сергіївна.
Олексій Інт з мамою, Фото з родинного архіву
Після строкової служби в армії Олексій працював у поліції, у 2021 році підписав контракт з прикордонною службою України
Після служби влаштувався до лав поліції на посаду сержанта патрульно-постової служби. Під час роботи в поліції брав участь в антитерористичній операції, за що його нагородили відзнакою Президента України від 17 лютого 2016 року.
Олексій Інт з батьком, Фото з родинного архіву
У квітні 2021 року звільнився за власним бажанням. У вересні 2021 року Олексій підписав контракт з прикордонною службою України. Проходив військову службу в 11-му Краматорському прикордонному загоні.
"У серпні 2020 року Олексій створив сім’ю, про яку завжди мріяв. Він будував плани на майбутнє, завжди хотів мати дітей. Був дуже щасливим! Він дуже любив Лізу,” — згадує його сестра Ольга.
Олексій Інт у День весілля, Фото з родинного архіву
У перший день повномасштабне вторгнення РФ Олексій перебував на службі, у відрядженні.
"В перші дні війни саме Олексій заспокоював та підтримував нашу родину: "Мам, все буде добре, я скоро вернусь, це ненадовго! Нас не покинуть, ми виженемо ворогів з нашої землі! Найголовніше, щоб ви були в безпеці!” Дуже наполягав на евакуації сім’ї з Костянтинівки”, — каже мати.
Останній раз був на зв’язку 16 квітня 2022 року, подзвонив своїй дружині Єлизаветі. Попередив, щоб не хвилювалась, бо він буде без зв’язку три дні. Більше рідні його не чули.
Костянтинівця вважали зниклим безвісти після обстрілу його позиції, пізніше з’ясувалось — боєць не вижив.
16 квітня 2022 року Олексій перебував на позиції в селі Нове, Лиманського району. Його позиція потрапила під ворожий обстріл. З того часу він та його побратими вважалися зниклими безвісти.
"Через два дні почалося пекло для всієї нашої родини. Ввечері 18 квітня дружині Олексія зателефонувала подруга та повідомила, що його більше немає. Розповіла, що під час ворожого обстрілу було пряме влучення в машину, де знаходилися наші захисники. Живих не залишилося. Ніхто з родини до останнього не вірив! Біль і розпач розривали душу, але ми почали діяти. Шукали номери свідків, побратимів, командира, всіх, хто мав би хоч якусь інформацію. Хлопці підтвердили, що сталася така ситуація, але подробиць та свідків немає. 21.04.2022 року ми натрапили на фотографії в Телеграм каналі, у ворожій групі, де хлопці лежать на землі, без ознак життя. Тіло Олексія було дуже чітко видно на фото в різних ракурсах. Наш світ просто був зруйнований в одну мить! Всі надії та мрії розчинилися в повітрі”, — з сумом згадує сестра Олексія.
Територія, де загинули хлопці, залишалася окупованою до жовтня 2022 року. Позицію дослідили під час пошукових робіт і тіла ексгумували з братської могили, куди окупанти скинули їх.
"З жовтня 2022 року наша родина не могла повернути тіло Олексія додому для гідного поховання захисника України”, — зі сльозами на очах згадує мати.
Але поховали Олексія 14 жовтня 2023 року у Костянтинівці. До того часу тривали слідчі дії.
Світла пам’ять.
Вільне радіо