Новий конкурс від Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні: «LEAP-2010: оновлення комп’ютерів і програмного забезпечення для успішних Інтернет-центрів»

    Особливу увагу колектив надає створенню та підтримці позитивного іміджу бібліотеки, як сучасного інформаційного та комунікативного центру.

        Новий конкурс від Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні: «LEAP-2010: оновлення комп’ютерів і програмного забезпечення для успішних Інтернет-центрів»

   21 – 22 квітня 2010 року у центральній міській публічній бібліотеці ім. М. Горького відбулися заняття 5-ої ювілейної обласної школи передового досвіду за темою “Комп’ютерні технології у бібліотеках”. 

     Нарешті прийшло довгоочікуване літо. Позаду ранній під’йом, уроки, екзамени, а попереду ціле літо: з лагідним, теплим сонечком, грайливими сплесками хвиль річки та моря… Ура!

    «Ура!

      В рамках святкування до Дня Європи на Донеччині, для учнів 9-го класу ЗОШ №13 пройшов тренінг “Євросоюз: мир, стабільність і солідарність” /в рамках підлітково-юнацького об’єднання “Співрозмовник/.

   Птахи – наші друзі. Вони прикрашають землю, наше життя. Важко уявити собі весну без шпаків, море без мартинів, гай без солов'їв. Яке ж то українське село без лелек і лелечих гнізд ?  Птахи  - бойові охоронці полів і лісів,садів та городів від різних шкідників.

Всесвітній День Поезії відзначався на планеті 21 березня. ЗМІ відгукнулися на цю подію - вірші звучали з екранів телевізорів, радіоприймачі говорили віршами місцевих і всесвітньо відомих поетів.

                Проведи по моим
                            волосам,
                Захмелей от любви
                           и печали,

              Прохлада ночи остудит
                         реальность дня
                И даст свободу

Раз встретила на улице
Я бедняка без глаз
С улыбкой на большом лице,
Он был счастливей нас.

И весело шагал вперед,
А тросточкой в руке
Дорогу для избитых ног
Он выбирал себе.

Чему он веселиться,
Обиженный судьбой?
Он будто не стыдится,
Что нищий и слепой.

Тебя не раз я посвящала
В свои заветные желанья,
И у тебя я получала
То приговор, то оправданье.
С тобой любила я мечтать,
С тобой могла развеять скуку,
Как – будто мог ты мне подать
Святую дружескую руку.
В твоих целительных струях
Душе и было лишь спасенье,

Не забытая, лишь затоптанная,
Слишком глупая и неопытная,
И слезами из рук напоенная,
И мечтой голубой окрыленная.
Непонятная и необъятная,
Только сердцу больному приятная,
То в печали своей безутешная,
А то страстная, даже грешная.
До истомы уж больно нежная,
Вдруг в объятьях своих небрежная,

Спешите жить, друзья, спешите,
Ведь мчится наша жизнь вперед.
Историй длинных не пишите,
Никто не знает, что нас ждет.

Мгновенья счастья берегите,
Назад ничто не возвратить,
И улыбайтесь, и любите,
Как только можете любить.

Спешите жить, друзья, спешите,
Всего одна нам жизнь дана,

Когда тяжелая небрежно
Тебя одернет вдруг рука –
Кончина станет неизбежной
И смерть придет наверняка.

Зачем тогда ругаешь небо
И ненавидишь целый свет?
Чтоб ты не делал, кем бы ни был –
Пороку оправданья нет!

А помнишь ты, как мать учила

Мечтатель несчастный о счастье мечтал,
Лишь в нем находил он спасенье,
Мечтая ночами, слезу он ронял,
В слезах находил умиленье.

О воле железной, о чести мечтал,
О добром безоблачном мире.
И тайные мысли свои он шептал
Своей стихотворице – лире.

Безумный мечтатель! Ужель ты не знал,

Вы не забудете меня,
Я с вами вечно буду жить.
И пусть мои стихи, звеня,
И плакать будут, и любить.

Моя душа пускай гуляет
В небрежных строчках и словах,
Благие чувства пробуждает
В сердцах и ваших головах.

Вы не забудете меня,
Я с вами вечно буду жить.