«Напихайте
людям голови інформацією, яку не можна перетравити; захаращуйте їх нічого не
вартими «фактами», аби вони переситилися, аби відчували себе «чудово
поінформованими». І тоді вони вважатимуть, що думають, що рухаються вперед, хоч
насправді й стоять на місці»
Рей
Бредбері «451 градусів за Фаренгейтом»
Гарного настрою, критичного мислення та розуміння бажає усім своїм читачам
Центральна міська дитяча бібліотека! Після деякої паузи ми продовжуємо нашу
серію статей «Бібліотерапія, або книжки, які допомагають жити». І сьогодні ми
пропануємо вам, наші любі, книгу, яка одночасно витвережує і сіє у душі зерна
тривоги, які, в свою чергу, переростають у паростки розуміння і бажання змінити
щось у власному житті… «451 градус за
Фаренгейтом»… температура, при якій загоряється папір.
Кадри нацистської кінохроніки, в яких демонструється спалення книг тих
авторів, чия творчість суперечить націонал-соціалістичної ідеології… палають
тисячі книжок, палають мрії і надії, палає шанс зупинити безумство і кровопролиття…
Саме ці кадри надихають Бредбері до написання роману «451 градус за Фаренгейтом»…
Роману-крику душі, у якому автор малює для людей, які ще мають змогу мислити,
картинки майбутнього, у якому пожежники спалюють книги, власників книг піддають
арешту або примусово лікують у психіатричних лікарнях, люди не вміють
спілкуватися один з одним, назавжди втрачено зв'язок із природою… безглузді
дрібниці, матеріальні цінності, інтерактивне телебачення, з екранами на всю
стіну, з непереривними безглуздими серіалами, які повністю заповнюють
свідомість людей, не залишаючи шансу навчитися мислити критично, не залишаючи
шансу побачити проблиски істини… навушники, які постійно перебувають у вухах,
не даючи змогу почути один одного, почути світ навколо… а тих, кого не вдалося «переробити» та «змінити»
починає переслідувати електричний пес, а інші із захватом спостерігають цю
жахливу охоту.
Нічого не нагадує?!
Хіба не примушує цей роман замислитися над сьогоденням?!
«Фантастика
— це наша реальність, доведена до абсурду» (Рей Бредбері «451 градус за
Фаренгейтом»).
Може саме час зупинитися?! Може саме час відібрати
у дітей девайси: телефони, планшети, навушники, плазми і відкрити для них
безмежний світ чудових книг, людського спілкування, любові, співчуття, поки не
стало ще пізно?! Може саме час навчитися мислити і аналізувати оточуючу
дійсність самостійно, а не під впливом нескінченного потоку зомбуючої
інформації?!
Поки ще не пізно…
Поки в нас є ще шанс…
<!--
[if !supportLineBreakNewLine]
--><!--
[endif]
-->